 Версія для друку
 Написати листа
Ми маємо розвивати економіку і систему оподаткування не змінюючи «спрощенку» за її суттю – Сергій Верланов
Для розвитку вітчизняної економіки та системи оподаткування потрібно посилити контроль за ризиковими операціями та ефективно протидіяти такому негативному явищу, як «сірий» імпорт. Натомість, система спрощеного оподаткування не потребує змін за своєю суттю. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов в ефірі програми «Складні питання» на «24 каналі».
Саме на це спрямовані законодавчі зміні щодо застосування РРО, які мають стимулювати бізнес працювати "в білу", детінізувати економіку. Новації у застосуванні РРО перш за все мають забезпечити рівні конкурентні умови на ринку та унеможливити безконтрольний обіг особливо ризикових груп товарів, таких, як підакцизні товари, складна побутова техніка, лікарські засоби тощо.
«Наша задача – це введення новітніх РРО для всього бізнесу в Україні, вже для існуючих бізнес-моделей. Не бачив жодного опонента цієї ініціативи. У нас на сьогоднішній день вже є 400 тис. касових апаратів, і всі бізнесмени, які ними користуються, у т.ч. і дрібні підприємці, які, наприклад торгують підакцизними товарами, підтримують ці ініціативи», – зазначив Сергій Верланов.
Очільник ДПС також висловив підтримку ініціативи щодо запровадження мораторію на перевірки фізичних осіб – підприємців усіх категорій, крім «ризикових», на два роки.
«Ми маємо розвивати нашу систему економіки і оподаткування і йти вперед, звичайно, не змінюючи спрощенку по своїй суті, але й додаючи контроль за периметром державної економіки», – наголосив Сергій Верланов.
Сергій Верланов: основні цілі нових законів про РРО – розширення білої економіки
Основні цілі нових законів про РРО – це розширення «білої» економіки та зменшення «сірої». Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов в ефірі програми «Складні питання» на «24 каналі».
За словами Сергія Верланова, ці закони не направлені на фіскалізацію, погіршення правил чи на зміну спрощеної системи оподаткування. Навпаки, нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.
Боротьба із «сірим» імпортом має бути системною – від посилення контролю на митниці до встановлення таких правил, які унеможливлюють продаж ввезеного з порушенням товару кінцевому споживачу.
Сергій Верланов запевнив, вирішення цього завдання не має нічого спільного з посиленням тиску на бізнес. Саме в цьому полягає головна ідея нових законів про РРО.
Про обчислення суми екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Норми встановлені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою, наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.
Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
ФОП – «загальносистемник» сплатив єдиний внесок не з суми чистого доходу, а у розмірі мінімального страхового внеску: чи є наслідки?
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Норми встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга). Форма Книги затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.
Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП – «загальносистемника», якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.
Декларація з туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року подається за новою формою
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників туристичного збору, що з 01.01.2019 внесено зміни до ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначається порядок справляння туристичного збору (далі – збір).
Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2019:
- змінено базу справляння збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
- змінено порядок встановлення ставки збору, а саме: ставка застосовуються не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
- визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок збору;
- запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансованими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 7956/33766 (далі – Наказ № 186), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – декларація).
Отже, враховуючи необхідність забезпечення платниками збору норм ПКУ, декларація такими платниками подається за ІІІ квартал 2019 року у термін на пізніше 11.11.2019 за новою формою, затвердженою Наказом № 186.
Інформація для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку щодо застосування РРО
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
* Крім продажу (наданні послуг):
- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів та виробів медичного призначення.
(п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)).
Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.
* Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
(п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями).
Не застосовують РРО платники єдиного податку:
(п. 296.10 ст. 296 ПКУ)
- першої групи;
- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
Застосування РРО є обов’язковим:
ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);
- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);
- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:
ФОП – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);
- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
Увага!
З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, крім І групи
При цьому з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн грн до 2,5 млн гривень.
ФОП матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат.
Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно.
Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування.
Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону № 128-ІХ в дію.
Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.
Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396577.html
Версія для друку
Написати листа
|