 Версія для друку
 Написати листа
Платники Дніпропетровщини протягом січня – квітня 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 19,5 мільярдів гривень
За перший квартал 2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 14 млрд 165,6 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 6 млрд 782,5 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 7 млрд 383,1 млн гривень.
За підсумками чотирьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 5 млрд 296,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 271,8 млн гривень.
Деякі особливості декларування доходу від продажу фізичною особою іншій фізособі вантажного автомобіля
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків від розміру отриманого доходу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Зазначимо, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Водночас дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).
У разі, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів, зокрема у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник ПДФО під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст. 173 ПКУ).
Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник ПДФО самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.
Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).
Водночас, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.2 якої обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою ПДФО з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік – до 1 травня року, що настає за звітним.
Довідково: річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею річній Декларації за 2019 рік.
Сума страхової виплати від страховика не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика – резидента або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:
а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:
► дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
► викупна сума у частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
► у разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);
б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);
в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;
Норми визначені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Сплачуєте податки і збори – правильно заповнюйте документи на переказ
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами.Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
- поле № 1:
· · друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);
- поле № 2:
· · друкується розділовий знак ";" ;
· · друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
·
- поле № 3:
· · друкується розділовий знак ";" ;
· · друкується один з нижченаведених реквізитів:
·
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
- поле № 4:
· · друкується розділовий знак ";" ;
· · друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
- поле № 5:
· · друкується розділовий знак ";" ;
· · друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
- поле № 6:
· · друкується розділовий знак ";";
· · друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
·
- поле № 7:
· · друкується розділовий знак ";".
·
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДПС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.
Кошти, сплачені за розрахунково-касове обслуговування, відноситься до складу витрат ФОП – «загальносистемника»
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Норми визначені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.
Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування.
Версія для друку
Написати листа
|