Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


З 1 липня 2019 року змінилася форма акцизної накладної

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змін до абзацу 5 п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливо забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. 231.1 ст. 231 ПКУ:
• можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
• обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.

Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ


Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.
З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 25.06.2019 № 20139/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 20139) з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.
З 29.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440».
У зв’язку зі змінами, внесеними Законами України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами (далі – постанова № 440) та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови включення релігійних організацій до Реєстру, скорочено строк розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв неприбуткових організацій та спрощено процедуру включення їх до Реєстру.
Листом № 20139 розглянуті питання щодо змін, внесених до постанови № 440, до Порядку та змін у додатках до Порядку.
Так, суттєвих змін зазнав пункт 8 Порядку, зокрема щодо значного скорочення строку розгляду контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та прийняття у цей строк відповідного рішення – протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви контролюючим органом (замість раніше передбачених 14 календарних днів).
При цьому пункт 8 Порядку передбачає спрощення процедури направлення неприбутковим організаціям прийнятих контролюючим органом рішень – у частині відміни обов’язкового направлення неприбутковим організаціям рішень про включення, повторне включення таких організацій до Реєстру, присвоєння або зміну ознаки неприбутковості, а саме:
у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості;
у разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.
З більш детальною інформацією щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій можливо ознайомитись у Листі № 20139, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73506.html

Останній день сплати земельного податку – 29 серпня

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує громадян, які є власниками земельних ділянок, що нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які надсилають (вручають) платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку. Це визначено пп.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України.
Фізичними особами – громадянами земельний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, то відповідно ст.126 ПКУ такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Звертаємо увагу, що платники земельного податку мають право звернутися з письмовою заявою до органу фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності (користуванні);
- права на користування пільгою зі сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку,
та пред’явити відповідні документи (план-схему земельної ділянки, підтвердження права власності, ксерокопії документів про право на пільги).
Внутрішнє сумісництво: як відобразити у звіті ЄСВ
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для працівників, які виконують на одному тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою за трудовим договором ще й роботу за сумісництвом або за договором цивільно-правового характеру, при розрахунку бази нарахування ЄСВ враховується сукупний дохід зазначеного працівника за місяць. При цьому якщо загальна сума заробітної плати (включаючи заробітну плату за сумісництвом) або заробітна плата за трудовим договором та винагорода за цивільно-правовим договором не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується з мінімальної заробітної плати. У таблиці 6 форми № Д4 за наявності декількох рядків щодо однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування у трудових або цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме у тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати.