До уваги платників податків: етапи запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/383793.html повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено поетапне запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕРП та СЕ), зокрема:
● з 01 до 15 липня 2019 року (включно) здійснюється формування обсягу залишку пального для перенесення з діючої до 1 липня 2019 року системи СЕАРП до нової системи СЕАРП та СЕ та реєстрація акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (в системі СЕАРП) – за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218. Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (включно) – до 15 липня 2019 року (включно);
● розподіл обсягів залишку пального / спирту етилового між акцизними складами для формування ліміту пального / спирту етилового, на який платник може складати акцизні накладні:
► з 16 до 20 липня 2019 року (включно) – реєстрація першого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
► з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – реєстрація другого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;
► протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року – врахування в СЕАРП та СЕ обсягів спирту етилового, яке здійснюється шляхом подання платниками акту проведення інвентаризації спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року.
Рекомендована форма акцизних накладних та розрахунків коригування для складання цих документів на операції з реалізації пального та спирту етилового, здійснені з 01 липня 2019 року, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua> Електронні форми документів >Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів):
- для пального – Акцизна накладна форми «П», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;
- для спирту етилового – Акцизна накладна форми «С», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».
Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених з 01 липня до 31 липня 2019 року (включно) – з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно).
Для врахування в СЕАРП та СЕ обсягів залишку пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався, Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, передбачено можливість подання платником без сплати акцизного податку у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на 01 липня 2019 року:
- для обсягів залишку пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення. У цьому випадку заявки на поповнення подаються тільки зазначеними платниками, а вказані у цих заявках обсяги пального можуть надалі використовуватися виключно для власного споживання або промислової переробки;
- для обсягів скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах для потреб населення відповідно до Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 570.
Рекомендовані форми Заявки на поповнення (коригування) залишку пального та Заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового також розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua > Електронні форми документів > Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Обсяги ввезеного на митну територію України у період з 01 до 15 липня 2019 року (включно) пального або спирту етилового обліковуються в СЕАРП та СЕ у такій послідовності:
► 16 липня 2019 року – зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
►з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.
Анулювання реєстрації платника ПДВ: коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.
Якщо товари/ послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (умовне постачання товарів та необоротних активів), крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Норми визначені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
Фізичним особам – підприємцям – «спрощенцям» про сплату єдиного внеску
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –єдиний внесок).
Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:
◄ своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
◄ подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.
Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску зросли майже на 20 відсотків
Впродовж першої половини 2019 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 7 млрд 758,8 млн гривень. Якщо цей показник порівняти з першим півріччям минулого року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 1 млрд 258,3 млн грн, або на 19,4 %.
«При цьому, лише у шостому місяці 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 472,9 млн грн, що на 200,1 млн грн більше червневих надходжень минулого року», - зазначив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.
Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.
Система електронного адміністрування пального та спирту етилового: визначення розпорядника акцизного складу
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.07.2019 запроваджена система електронного адміністрування пального та спирту етилового.
Нормами п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;
Згідно з п.п. 14.1.224№ п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу пересувного є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
► реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
► ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.
Порушення умов, за яких платнику надавалося звільнення від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України: нарахування пені
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України визначено ст. 132 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до ПКУ, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов’язані сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.
У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов’язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.
Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.
Норми встановлені п. 132.1 ст. 132 ПКУ.
Згідно з п. 132.2 ст. 132 ПКУ для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
► при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, – перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.
Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття контролюючим органом митної декларації на такі товари (п.п. 132.2.1 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);
► при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов’язок щодо сплати митних платежів – день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо – строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури (п.п. 132.2.2 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);
► в інших випадках – день виникнення обов’язку щодо сплати митних платежів (п.п. 132.2.3 п. 132.2 ст. 132 ПКУ).
Відповідно до норм п. 132.3 ст. 132 ПКУ у разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;
б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання (п. 132.3 ст. 132 ПКУ).
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які укладають договори з нерезидентами
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств на наступне.
Нормами п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.
Суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Слід зауважити, що не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
● податок на капітал/майно та приріст капіталу;
● поштові податки;
● податки на реалізацію (продаж);
● інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
|