www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Версія для друку Написати листа
Надходження акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених товарів у січні збільшились на 1,3 млрд грн

    За січень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та із ввезених на митну територію підакцизних товарів у сумі майже 4,2 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 10,9 %. Додатково бюджет отримав 412,7 млн гривень.
    Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 32,2 %, або на 1 млрд гривень.
    До спеціального фонду Державного бюджету України у січні 2021 року надійшло 976,5 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Фактичні надходження перевищили очікувані на 51,1 %. Додатково бюджет отримав 330,3 млн гривень.
    Порівняно з січнем минулого року надходження зросли на 45,0 %, або на 303,1 млн гривень.
    Надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів у січні 2021 року склали 695,7 млн гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 6,5 %. Додатково бюджет отримав 42,2 млн гривень.
    Порівняно з січнем минулого року надходження зросли на 1,2 %, або на 8,1 млн гривень.

    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    ФОП і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем

    Павлоградський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.
    Норми встановлені ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
    Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Михайло Тітарчук: Механізм адміністративного оскарження дозволяє швидко та прозоро вирішити спори та скарги

    Механізм адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень та шляхи його удосконалення стали темою круглого столу «Адміністративне оскарження як ефективний інструмент вирішення податкових спорів».
    У заході, організованому Американською торговельною палатою в Україні (АСС), взяли участь заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук, директор Департаменту адміністративного оскарження ДПС Ірина Антоненко, представники Міністерства фінансів України, члени АСС та інші.
    Заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук поінформував присутніх про стан проведення адміністративного оскарження податковою службою.
    Так, до ДПС протягом 2020 року надійшло 16774 скарги на 22 586 податкових повідомлень-рішень. Це на 7,9 тис., або на 32 % скарг та на 10 тис., або на 30,7 % податкових повідомлень-рішень менше, ніж за відповідний період минулого року.
    «Протягом 2020 року ДПС розглянуло 21399 ППР на загальну суму 58 млрд грн. З них залишено без змін 16 687 ППР на загальну суму понад 48 млрд грн. За результатами розгляду скасовано повністю або частково майже 5,5 тис. податкових повідомлень-рішень на загальну суму 9,4 млрд гривень, тобто 26 %», – розповів Михайло Тітарчук.
    Він також підкреслив, що рішення, які приймає ДПС за результатами розгляду скарг, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в суді.
    «Це зручний механізм: якщо платник і представники ДПС не дійшли певних узгоджень, то громадянин або представники бізнесу мають можливість це оскаржити в суді», – підкреслив Михайло Тітарчук.
    Представники ДПС також відзначили, що механізм адміністративного оскарження впливає на якість вже винесених податкових повідомлень рішень і тих, що будуть виноситися. Адже дає можливість проаналізувати певні моменти і рішення та вжити відповідних заходів для того, щоб в подальшому не виносилися рішення, які не відповідають діючому законодавству і в подальшому можуть бути програні у суді.
    Учасники «круглого столу» також розглянули питання проведення оцінки ризиків доцільності продовження судових спорів після програшу в судах першої інстанції. Так, за словами представників ДПС, якщо податкова служба не погоджується з рішеннями суду, то продовжуватиме у рамках чинного законодавства доводити свою правоту, надаючи необхідну для цього додаткову інформацію.
    Під час зустрічі обговорювалися питання запуску процедури взаємного узгодження як інструменту досудового вирішення податкових спорів, залучення Міністерства фінансів до розгляду судових справ, в яких його офіційно визнано третьою стороною, тощо.

    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Які види діяльності з 01.01.2021 не має право здійснювати ФОП – платник єдиного податку без застосування РРО (ПРРО)

    Павлоградський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
    З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
    реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
    реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
    реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Деклараційна кампанія 2021: чи надається довідка про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

    Павлоградський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
    На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
    Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
    При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Реформування інституту відповідальності платників податків: удосконалено форму податкового повідомлення – рішення

    Павлоградський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо удосконалення форми податкового повідомлення – рішення у зв’язку з реформуванням інституту відповідальності платника податків.
    Так, податкове повідомлення – рішення доповнено обов’язковим елементом – мотиваційною частиною, в якій контролюючий орган не тільки обґрунтовує свою позицію, а також спростовує аргументацію платника податків.
    Ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірки. У подальшому це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків.
    Зазначені зміни до ПКУ внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466).
    Також Законом № 466 п. 17.1 ст. 17 ПКУ доповнено новим п.п. 17.1.16, відповідно до якого платник податків має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому ПКУ.
    Крім того Законом № 466 ПКУ доповнено новою ст. 1121.
    Так, відповідно до ст. 1121 ПКУ до обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
    вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
    вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
    самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 1251 ПКУ).
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів

    Павлоградський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи та враховуючи типові помилки при оформленні платниками заяв про надання довідки повідомляє таке.
    Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.
    Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку.
    Абзацом шостим пункту 3 Порядку передбачено, що Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
    Для заповнення таких обов’язкових реквізитів у пунктах 3 та 4 форми Заяви передбачено відповідні поля.
    Зокрема, у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.
    Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ) (зі змінами) (далі – Закон), яким передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
    Зокрема підпунктом 13 пункту 1 статті 17 вищезазначеного Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
    Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:
    ● вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);
    ● порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);
    ● дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);
    ● індивідуальну назву, що зазначається у лапках («...»).
    Отже, на цій підставі заповнений пункт 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
    Слід звернути увагу, що неприпустимим є зазначення платниками у пункті 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.
    У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку.
    Виходячи з вимог статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
    Наприклад, у пункті 4 Заяви зазначається: ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 9999 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (повний варіант) або в/ч 9999 Нацгвардії (скорочений варіант), КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ «ФЕОФАНІЯ» ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (повний варіант) або КЛ «ФЕОФАНІЯ» ДУС (скорочений варіант), ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРПОШТА» (повний варіант) або ПАТ «УКРПОШТА» (скорочений варіант), КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №777» КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (повний варіант) або КЗ «ДНЗ (ЯСЛА-САДОК) №777» КМР (скорочений варіант).
    При цьому неприпустимим є зазначення платниками у пункті 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у пункті 2 цієї ж Заяви.
    Отже, при поданні платником Заяви, заповненої з порушенням вимог, необхідно вказати на помилки та рекомендувати їх негайно виправити з метою подальшого прийняття та опрацювання контролюючим органом такої Заяви, а також убезпечення від повторення таких помилок у майбутньому.
    Невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення може бути причиною неприйняття такої Заяви, про що платник негайно повідомляється у тій самій формі, у якій він звертався із Заявою (особисто, на електронну адресу, через оператора поштового зв’язку, в Електронний кабінет, а також для оперативності інформується по телефону) з обов’язковим зазначенням допущених помилок, що стали причиною неприйняття.
    Отже, заповнена з порушенням встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом відповідно до Порядку та, як наслідок, не буде здійснюватися перевірка наявності/відсутності заборгованості та надання результату її розгляду у вигляді Довідки або листа-відмови у її видачі.
    Тобто, Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор