www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 12 грудня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаська ОДПІ інформує
Версія для друку Написати листа
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2017 рік доходів на суму майже три мільярда гривень

За підсумками кампанії декларування, громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43828 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, що на 489 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікірина.
Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 2 млрд 991,2 млн грн, що на 376,9 млн грн. більше, ніж минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 97,9 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 0,9 млн грн. Сума військового збору до сплати складає 13,0 млн грн.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 248 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 1 млрд 387,5 млн грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,7 млн грн.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні вже 6715 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 12,1 млн грн. На цей час повернуто 11,3 млн грн.


У разі несплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів застосовуються штрафні санкції

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що пп. 57.1№.2 п. 57.1ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що крім випадків, передбачених пп. 57.1№.3 п. 57.1ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
Підпунктом 57.1№.5 п. 57.1№ ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Отже, у разі ненарахування, неутримання та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування), авансового внеску при виплаті дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.


Облік фізособи – нерезидента здійснюється тільки за реєстраційним номером облікової картки

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями та підпунктами 1, 2 розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта.
Контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру (підпункти 7 та 9 розділу VIII Положення № 822).
Тобто, чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Фізична особа – нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має такої можливості.


Сплата ПДВ митним брокером: врахування у імпортера – власника товара

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з ст. 265 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) декларантами мають право виступати:
1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, – резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;
2) в інших випадках – особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ст. 416 МКУ).
Відповідно до ст. 417 МКУ взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер – власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару, за умови перерахування ним коштів митному брокеру до моменту розмитнення товару.

Попередня оплата за проживання у готелі: чи сплачується туристичний збір

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що відповідно до п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Підпунктом «а» пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема, адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами.
Так, п. 3.6 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16 березня 2004 року № 19 із змінами та доповненнями (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2004 року за № 413/9012) (далі – Правила), передбачено, що договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі інформацію, передбачену цим пунктом.
Пунктом 3.2 Правил визначено, що при бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг. Передплата враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором.
Враховуючи вищевикладене, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.


Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор