Протягом дев’яти місяців 2018 року сервіс ДФС України «Пульс» отримав 466 запитів від платників Дніпропетровщини
Впродовж трьох кварталів поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулося 466 заявників Дніпропетровської області.
«Більше половини питань (258), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації податкових накладних. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (130 звернень). Крім того, з приводу роботи системи електронного адміністрування ПДВ зателефонували 27 платників. Робота Центрів обслуговування платників турбувала 16 громадян. З питаннями щодо перевірок суб’єктів господарювання звернулось 12 платників. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 10 звернень. Інших питань – 13», - зазначила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).
Зміни до положення про виготовлення, зберігання та продаж марок акцизного податку
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2018 року № 844 (далі – Постанова № 844) вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі– Положення).
Зокрема, Положення доповнено такими нормами, як:
■ видача марок акцизного податку виробникам тютюнових виробів здійснюється з урахуванням вимог пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема сплати акцизного податку протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок;
■ позначення на марках акцизного податку для алкогольних напоїв іноземного виробництва суми акцизного податку за ставками, діючими на момент виробництва марки;
■ заборона контролюючим органам вимагати від покупців марок акцизного податку документів, не передбачених постановою;
■ надання в електронній формі замість паперової документів, необхідних для покупки марок акцизного податку.
Постановою № 844 Положення приведено у відповідність із нормами ПКУ. Це матиме позитивний вплив на адміністрування акцизного податку.
Постанову № 844 розміщено на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-pro-vigotovlennya-zberigannya-prodazh-marok-akciznogo-podatku-ta-markuvannya-alkogolnih-napoyiv-i-tyutyunovih-virobiv
Звітність ФОП – «єдинника», який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП).
Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями.
Доходи, отримані від здійснення незалежної професійної діяльності, відображаються у податковій декларації за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п. 178.4 ст. 178 ПКУ), тобто до 1 травня, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами і доповненнями.
Отже, ФОП – платнику єдиного податку, який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи.
Залишок готівки в іноземній валюті у касі підприємства: правила встановлення ліміту
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що здійснення операцій з іноземною валютою регламентується Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України із змінами і доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року за № 200 із змінами і доповненнями (далі – Правила).
Пунктом 8.11 Правил встановлено, що уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної валюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті суб’єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок). Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня є початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.
Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків до уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.
Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, що припадає на вихідний або святковий день, не переноситься
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській област доводить, що відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються спеціальним законодавством, до якого, зокрема, відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 185). Законом № 185 встановлено обов’язковість надходження виручки в іноземній валюті за експортований товар, роботи (послуги) або ж імпортованого товару у законодавчо встановлені строки.
Відповідно до ст. 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Водночас, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1 та 2 Закону № 185.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Крім того, згідно з п. 1.1 Інструкції під здійсненням поставки (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) розуміється оформлення митної декларації.
Враховуючи вищевикладене, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, не здійснюється.
|