www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 18 липня 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС інформє
Версія для друку Написати листа
До уваги суб’єктів господарювання та громадян!

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/381469.html повідомила наступне.
ДФС України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО), користувачами РРО та ДФС України, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперової рутини та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.
Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена.
Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС України у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема.
1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів:
«Інформація про РРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro);
«Інформація про книги КОРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro);
«Екземпляри РРО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance).
2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso).
3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека» (http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check).
4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки / Реєстри».


Куди податковим агентам надати декларацію з туристичного збору?

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених абз. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти туристичний збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.
Згідно з п.п. 268.7.2. п. 268.7 ст. 268 ПКУ податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Щодо підтвердження організаційно-правових форм нерезидентів з метою визнання операцій контрольованими


Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.
На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік).
Таким чином, для визнання господарських операцій платника податків контрольованими згідно з п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, нерезидент, з яким здійснюються такі операції, має бути зареєстрований у організаційно-правовій формі, зазначеної у Переліку, та не сплачувати податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не бути податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа.
Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.
Стаття 39 ПКУ не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.


Сплата податку на доходи фізичних осіб від продажу власного об’єкта нерухомості

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1. ст.163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ (підпункти 164.2.3 та 164.2.4 п. 164.2 ст 164 ПКУ).
Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та за умови перебування такого майна у власності платники податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
При цьому, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку (п. 172.3 ст. 172 ПКУ)
Крім того, п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку у порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для податкового розрахунку (п. 172.4 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до абз. «а» п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до статті 46 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Отже, дохід від продажу власником (фізичною особою – резидентом) об’єкта нерухомого майна за умови перебування такого майна у власності менше трьох років, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
З метою дотримання умов ст. 172 ПКУ щодо оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна, кожну частину такого майна слід розглядати як окремий об’єкт оподаткування.



Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор