 Версія для друку
 Написати листа
Олександр Власов: Сума цьогорічного відшкодування ПДВ перевищила минулорічний показник майже на 15,4 млрд грн
Протягом січня-травня 2019 року платникам податків відшкодовано понад 70 млрд грн податку на додану вартість. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
«Ми фіксуємо позитивну динаміку відшкодування податку на додану вартість. Так, сума цьогорічного відшкодування на 28%, або майже на 15,4 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. Середньомісячна сума повернення податку платникам складає 14 млрд грн. Це на 3 млрд грн. більше, ніж торік», – розповів Олександр Власов.
За його словами, заявки на відшкодування в середньому зросли до 12,4 млрд грн, тобто більше на 1,5 млрд грн.
У травні 2019 року платникам було повернуто 12,9 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з травнем минулого року цей показник зріс на 15,2%, або на 1,7 млрд гривень.
«Такі результати яскраво підтверджують ефективність тих змін, які були здійснені в системі відшкодування цього податку. Система прозора та зручна як для бізнесу, так і для ДФС», – наголосив очільник ДФС.
Нагадаємо, що на сьогодні відсутні будь-які можливості для маніпуляцій з відшкодуванням ПДВ, оскільки весь процес автоматичний та прозорий. Процедура відшкодування податку на додану вартість відбувається у строки, встановлені законом.
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ), відповідно до п. 5.3 ст. 5 якого терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відшкодування моральної шкоди встановлено системою норм права Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), а саме: статтею 23 глави 3 «Захист цивільних прав та інтересів» та главою 82 «Відшкодування шкоди».
Так, згідно зі ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену у ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 %, встановлену у п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 18.2 ст. 18 ПКУ податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені ПКУ для платників податків.
Щодо визнання господарських операцій сільгосптоваровиробника – платника єдиного податку четвертої групи контрольованими
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області консультує.
Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, у тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом 133.5 ст. 133 ПКУ встановлено, що суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, не є платниками податку на прибуток підприємств.
Оскільки сільськогосподарський товаровиробник є платником єдиного податку четвертої групи та відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на прибуток підприємств, то господарські операції такого платника, здійснені з нерезидентом, не підпадають під визначення контрольованих.
До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
♦ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
♦ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
♦ права на користування пільгою із сплати податку;
♦ розміру ставки податку;
♦ нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування платникам єдиного податку першої – третьої груп необхідно подати заяву до контролюючого органу
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється у порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та у строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
- у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність.
Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови від неї.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява про відмову від спрощеної систему оподаткування суб’єктами господарювання подається до контролюючого органу в один з таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Версія для друку
Написати листа
|