Власники нерухомості вже сплатили 582,5 млн гривень податку на нерухоме майно
За оперативними даними протягом січня-серпня поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 582,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 308,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (274,2 млн грн) та на 137,8 млн грн показника всього 2017 року (444,7 млн грн).
Сформовано близько 1,2 млн податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для більше ніж 920 тис. фізичних осіб – власників такої нерухомості.
До сплати визначено податку на загальну суму 969,1 млн грн, що на 473,9 млн грн більше, ніж у 2017 році (495,2 млн грн)
Нагадаємо, що податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.
Звертаємо увагу, що у разі наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.
За 8 місяців поточного року платники сплатили 19 млрд грн єдиного податку
Протягом січня-серпня 2018 року платники податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування сплатили до місцевих бюджетів 19 млрд грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума надходжень зросла на 25%. За 8 місяців 2017 року цей показник складав 15,2 млрд грн.
Переважну більшість сплаченого податку забезпечили фізичні особи-підприємці - 13,5 млрд грн. Це на 28,3%, або майже на 3 млрд грн. перевищує відповідний показник 2017 року.
Юридичні особи-підприємці сплатили за цей період 5,5 млрд грн, що на 17%, або на 0,8 млрд грн більше січня-серпня 2017 року.
Із загальної суми єдиного податку 3,1 млрд грн було сплачено платниками у серпні 2018 року. Динаміка зростання порівняно з серпнем минулого року – додатково 0,6 млрд грн. З цієї суми фізичними особами спрямовано 2,3 млрд грн., юридичними – 0,8 млрд грн.
Нагадуємо, що єдиний податок зараховується до місцевих бюджетів, а отже платники, які його сплачують, спрямовують кошти на розвиток свого регіону, забезпечуючи цим вчасне фінансування органами місцевого самоврядування регіональних програм та виконання зобов’язань місцевої влади перед своїми мешканцями.
Платниками Дніпропетровщини до державного бюджету забезпечено надходження 13,2 млрд грн податку на додану вартість
Одним з основних бюджетоформуючих податків у системі загальнодержавних податків є податок на додану вартість. У січні - серпні 2018 року платниками Дніпропетровщини сплачено до державного бюджету 13 млрд 227,6 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 4 млрд 680,4 млн грн.
У Дніпропетровській області сплату зазначеного податку забезпечують 22415 платників, серед яких 20819 – юридичних осіб та 1596 - фізичних осіб - підприємців.
«Досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення»,- зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Оновлено форми заяв про державну реєстрацію платників податків
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 24.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 серпня .2018 року №2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Наказ № 2824/5), яким внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Так, Наказом № 2824/5 оновлено форми заяв про державну реєстрацію, зокрема:
► створення юридичної особи (форма 1);
► переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного засновницького документу або модельного статуту (форма 2);
► змін у відомості про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 3);
► створення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 4);
►змін у відомості про відособлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 5);
►припинення відособленого підрозділу юридичної особи (форма 6);
► припинення юридичної особи в результаті його реорганізації (форма 8);
► включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 9);
► (акредитації) відособленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);
►змін у відомості про відособлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (форма 23).
Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) доручено вжити заходів, необхідних для реалізації цього наказу, у тому числі забезпечити в ЄДР обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) бенефіціара юридичної особи і відомостей про нього в ЄДР.
Наказ № 2824/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.09.2018 № 70.
Визначення бази оподаткування збором за місця для паркування транспортних засобів
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 268№.2.2 п. 268№.2 ст. 268№ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Обмеження щодо граничної суми готівкових розрахунків поширюється і на внески до статутного фонду
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Отже, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі – на внески до статутного фонду.
Платником єдиного податку третьої групи не подана заява щодо зміни видів діяльності: наслідки
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.
Згідно з пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Отже, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.
Слід зазначити, що у разі неподання заяви щодо зміни видів діяльності і здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку третьої групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Крім того, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 57,3 млн гривень
З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та 259 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб’єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.
Зокрема, в ході перевірки одного з суб’єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб’єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно – матеріальних цінностей.
За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов’язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
|