www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 6 серпня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Версія для друку Написати листа
Завдяки ліквідації схеми зловживань з ПДВ до бюджету додатково надійшло 9 млрд грн

    Схема зловживань з ПДВ, яку ДПС спільно з Службою безпеки України та Міністерством цифрової трансформації зуміли зупинити, коштувала бюджету 2 млрд грн в місяць. Про це повідомив під час брифінгу в Офісі Президента України заступник Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков.
    «Підприємства реального сектору економіки України переважно є сумлінними платниками податків, але бізнес – це конкуренція. І якщо при сумлінній роботі платник податків програє у рентабельності тому, хто використовує схеми, у нього виникатиме прагнення також їх використати, інакше він збанкрутує. Ліквідацією схем позбавимо потреби у тінізації», - зазначив Євген Олейніков.
    За його словами, заходи органів влади щодо протидії схемам ухилення від оподаткування та руйнування їх не тільки повертають державі кошти, які не сплатили шахраї, а й створюють потужний стимул для сумлінних платників чесно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою. Як наслідок, до бюджету надійшло додатково 9 млрд грн за два місяці.
    Євген Олейніков повідомив, що ДПС за допомогою Служби безпеки України та Міністерства цифрової трансформації було встановлено помилку в алгоритмі роботі системи моніторингу ризиків, що використовується в адмініструванні ПДВ. І шахраї могли скористатись цією помилкою та імітувати свою відповідність критеріям безумовної реєстрації. Тобто система сприймала їх сумлінними платниками та їх податкові накладні взагалі не перевірялися на ризики.
    «Завдяки спільній роботі та швидкій ефективній допомозі наших колег із СБУ та Мінцифри протягом першого місяця роботи нового керівництва ДПС ця вразливість системи була усунута», - зазначив Євген Олейніков.
    Наразі, за його словами, ДПС створює цілісну прозору систему моніторингу економічних процесів, продовжуючи спільну роботу з СБУ та Міністерством цифрової трансформації.

    Законом України № 466 змінено розмір деяких штрафних санкцій

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
    Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) внесено зміни, зокрема до ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.
    Відповідно до п. 119.1 ст. 199 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень (раніше 510 гривень).
    Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень (раніше 1 020 гривень).
    Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
    Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи – резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень (раніше 170 гривень) (п. 119.2 ст. 119 ПКУ).
    Штрафи, передбачені пунктами 119.1 та 119.2 ст. 119 ПКУ не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).

    До уваги платників ПДВ!

    Західно-Донбаськеи управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ситуації з блокуванням податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) у кожного платника ПДВ різні.
    Нагадуємо про нормативні акти, згідно з якими відбувається блокування ПН/РК.
    Так, починаючи з 01.02.2020 основними нормативними документами, на підставі яких проводиться припинення реєстрації ПН/РК, є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165), якою, зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), та наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
    Порядком, зокрема, встановлено:
    ● критерії ризиковості платника податку на додану вартість;
    ● перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
    ● критерії ризиковості здійснення операцій;
    ● форма Рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;
    ● Таблиця даних платника податку на додану вартість;
    ● форма Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість;
    ● форма Рішення про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість.
    Постановою № 1165 також затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яким визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
    Це надає платникам ПДВ можливість адміністративного оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН/РК.

    Альтернатива легалізації праці відсутня

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що питання легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення є одним із важливих питань, якому контролюючі органи постійно приділяють увагу.
    На різних заходах, які проводяться податковими органами спільно з Державною службою України з питань праці стосовно детінізації трудових відносин. роботодавцям рекомендується вживати всі можливі заходи з метою додержання діючого трудового законодавства щодо виплати заробітної плати не нижче від мінімального розміру.
    Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, найманим працівникам необхідно розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі різних життєвих обставин.
    Адже роботодавець, ухиляючись від оформлення трудових відносин, позбавляє працівників права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на соціальні гарантії, встановлені колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та пенсійне забезпечення.
    Крім того, від незадекларованої праці бюджет недоотримує необхідні кошти.
    Отже, альтернатива легалізації праці відсутня: зайнятість працюючих повинна бути офіційно оформлена відповідно до законодавства, а заробітна плата повинна бути прозорою, зі сплатою усіх податків і зборів.

    Закон України № 466: новації податкового законодавства у разі стягнення податкового боргу


    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни щодо стягнення податкового боргу.
    1. Закріплено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів:
    аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
    звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.34 1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
    2. Розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави ( п. 93.1 ст. 93 ПКУ), а саме:
    отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);
    отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання ( п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
    отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).
    3. Скорочено строк, протягом якого контролюючим органом не проводяться стягнення коштів та продаж майна боржників з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
    4. Також скорочено строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладання договору з оцінювачем з двох місяців до одного місяця ( п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
    5. Збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).
    6. Розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно з ст. 101 ПКУ, а саме:
    податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).
    7. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11, відповідно до якого встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 і 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II ПКУ.


    Закон України № 466: зміни в оподаткуванні ПДФО

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
    Так, зокрема відповідно до статей 164 і 165 ПКУ не оподатковуються ПДФО:
    відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
    суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;
    сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).
    Згідно з оновленим п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника ПДФО з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
    У разі продажу або придбання платником ПДФО інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
    у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
    у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
    Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.
    Також Законом № 466 до ст. 170 ПКУ додано новий п. 170.13, яким визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній.
    Так, платник ПДФО – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 %. Норма набере чинності з 01.01.2021.
    Законом № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні продажу нерухомості, а саме:
    оподаткування за ставкою 18 % доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ);
    звільняється від сплати 5 % ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ).

    Законом України № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні ПДВ, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування ПДВ.
    Так, базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена у митній декларації (п. 189.17 ст. 189 ПКУ).
    У декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (рядки 2.1 та 2.2) зазначаються обсяги експортної операції (база оподаткування), яка визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
    Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку з 23.05.2020 оподатковуються за нульовою ставкою.
    Імпорт племінних чистопородних тварин за кодами УКТ ЗЕД, встановленими п. 197.18 ст. 197 ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, крім тих, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які звільняються від оподаткування. При цьому подальша поставка перелічених категорій тварин (у тому числі і сільськогосподарськими товаровиробниками) оподатковується у загальному порядку.
    Слід зазначити, що податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

    Про підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – на пресконференції

    В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 03.07.2020 відбулася пресконференція на тему «Підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу».
    У заході прийняла участь заступник начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов Комліченко.
    Вона звернула увагу на те, що важливим напрямом діяльності податкової служби є турбота про підростаюче покоління – майбутніх платників податків, виховання у молоді високої податкової культури. Стаючи громадянами держави, молодь має бути обізнана з вимогами законодавства та дотримуватись його.
    Майбутнім платникам податків зі шкільної лави необхідно усвідомлювати, що податки відіграють важливе соціальне значення, тому їх сплата є почесним обов’язком кожного громадянина. Формування у молодих людей розуміння ролі, вагомості та місця податків у житті держави і суспільства, усвідомлення того, що своєчасна сплата податків забезпечує соціальний захист громадян України – це пріоритетна і важлива задача, адже прагнення представників податкової, щоб наша молодь отримала фундаментальні податкові знання, які стануть основою їх високої податкової культури.
    Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складовою загальнонаціональної культури, а отже, містить:
    1) знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків (складова правової культури), удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності (складова економічної культури);
    2) усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;
    3) уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності (складова фінансової культури), а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.
    Любов Комліченко зауважила, що сьогоднішня зустріч – це необхідність, покликана потребою акцентувати увагу на тих питаннях, які найбільше турбують молодь.
    На пресконференції розглядались питання, пов’язані з отриманням права на податкову знижку за навчання, щодо віку, з якого можливо займатись підприємницькою діяльністю та як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо дитині не виповнилося 14 років.
    «Підвищення рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу і тому діяльність у цьому напрямку податкова служба продовжує і надалі, адже від виховання сьогоднішньої молоді залежить економічне і соціальне становище нашої країни і кожного її громадянина у майбутньому», – підсумувала Любов Комліченко.

    Юридична особа – «пільговик», яка надає в оренду земельні ділянки, сплачує земельний податок на загальних підставах

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
    Норми встановлені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
    Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
    У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).
    Враховуючи вищевикладене, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

    До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції


    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.
    Норми визначені п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Так, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
    Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
    Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
    Статтею 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Слід зазначити, що з урахуванням норми п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) зі змінами, що діяла до 21.05.2020, та п.п. 2 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами на період дії карантину тимчасово дозволено фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

    Допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачена ФОП Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
    Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).
    Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
    Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
    Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.
    Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
    Оподаткування доходів ФОП визначено ст. 177 та главою 1 розділу XIV ПКУ.
    Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.
    Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
    Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
    Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.
    Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
    Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
    Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
    Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
    Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
    Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
    Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
    Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), нарахована (виплачена) ФОП Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.
    Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).
    Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою «127».

    Про надання електронних довірчих послуг за першу половину 2020 року

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (далі – ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/news повідомив, що набирає обертів сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, яким з 01.01.2020 по 30.06.2020 скористалось близько 35,2 тис. фізичних осіб, а також більше ніж 35,6 тис. юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась: на 67,2 % (фізичних осіб) та на 1,0 % (юридичних осіб).
    ІДД ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
    Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор