За минулу добу громадяни оформили 575 транспортних засобів
Громадяни продовжують оформлювати транспортні засоби з іноземною реєстрацією. Лише за минулу добу було здійснено митне оформлення 575 автівок, за які сплачено 38 млн гривень.
Загалом, станом на 14 грудня 2018 року, з початку дії нових правил ввезення транспортних засобів (з 25 листопада 2018 року) було оформлено майже 2,8 тис. транспортних засобів на єврономерах. Сума сплачених митних платежів склала майже 187,1 млн гривень. Для порівняння: станом на 13 грудня оформлено майже 2,2 тис. автівок на 149 млн гривень.
Найактивніше громадяни розмитнюють транспортні засоби у Чернівецькій області – 677 автомобілів, Волинській – 604, місті Києві – 414 та Рівненській області – 202.
Нагадаємо, що Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIIІ „Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України” для громадян встановлено нові умови ввезення транспортних засобів.
При цьому передбачено перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
Власники нерухомості вже сплатили 753,2 млн гривень податку на нерухоме майно
До місцевих бюджетів (станом на 01.12.2018) надійшло 753,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, що на 308,5 млн грн більше надходжень 2017 року (444,7 млн грн).
Сформовано понад 1,2 млн податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для більше ніж 920 тис. фізичних осіб – власників такої нерухомості.
До сплати визначено податку на загальну суму 922,0 млн грн, що на 426,8 млн грн більше, ніж у 2017 році (495,2 млн грн)
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема, фізичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:
для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.
Водночас варто зазначити, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Нагадуємо, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення.
Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету понад 300 млн гривень
З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1721 документальна перевірка та 360 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО.
За результатами перевірок до бюджету надійшло 303,8 млн грн грошових зобов’язань (з урахуванням фінансових санкцій).
Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки викриття схем та правопорушень.
У листопаді поточного року після судового оскарження підприємством КП «Д» сплачено до місцевого бюджету грошовими коштами 5,0 млн грн, що були донараховані за результатами позапланової перевірки, яка проведена в рамках кримінального провадження Офісом великих платників податків.
Платники, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, несуть відповідальність
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що до платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які не виконали визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Так, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум ЄСВ, такі платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником ЄСВ до органів доходів і зборів, та сплатити їх.
До такого платника ЄСВ також застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449).
Отже, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум ЄСВ, такий орган доходів і зборів обчислює суми ЄСВ, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції № 449.
Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, якщо:
► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум ЄСВ органами доходів і зборів;
► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати ЄСВ;
►платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄСВ протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
■ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
■ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з ЄСВ, яка включає нараховані та несплачені суми ЄСВ (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник ЄСВ зобов’язаний сплатити суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі, якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (тобто набирає чинності).
Вищевказані норми визначені розділом VІ Інструкції № 449.
Послуги від нерезидента: деякі особливості коригування податкових зобов’язаннь з ПДВ
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до п.п. 7 п. 3 та п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами та доповненнями, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ.
Якщо платник ПДВ отримав послуги, що постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України і таким платником ПДВ було допущено помилки в обо’язкових реквізитах ПН, то у такого платника ПДВ виникли підстави для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначені ст. 192 ПКУ. У цьому випадку отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг.
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК.
Платник податків має право в одній скарзі оскаржити всі рішення контролюючого органу
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:
● прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
● найменування контролюючого органу;
● реквізити оскаржуваного рішення;
● підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
● обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
● вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
● відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;
● відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
● адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
● перелік документів, які додаються до скарги.
Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.
Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.
|