2
За підсумками 2018 року від платників Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 92,6 млрд грн податків і митних платежів
та більше 13,5 млрд грн ЄСВ
Протягом 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 92 млрд 619,4 млн грн, що на 16 млрд 293,7 млн грн, або на 21,3 % більше, ніж за дванадцять місяців 2017 року. Про це проінформувала керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до загального фонду державного бюджету в минулому році мобілізовано 68 млрд 425,5 млн грн, що на 12 млрд 630 млн грн або на 22,6 % більше, ніж у позаминулому році.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини впродовж січня – грудня 2018 року отримали 24 млрд 194 млн гривень. Це на 3 млрд. 663,8 млн грн, або на 17,8 % більше фактичних надходжень 2017 року. Надходження у місцеві бюджети м. Дніпра складають 45 % надходжень по області. У минулому році місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 10 млрд 895,4 млн грн, що на 1 млрд 818,4 млн грн, або на 20,3 % більше, ніж у січні – грудні 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за підсумками 2018 року зібрано 13 млрд 578,1 млн гривень. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 20,3 %, або на 2 млрд 294,6 млн гривень.
Оновлено Державний реєстр РРО
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України наказом від 04.01.2019 № 8 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр).
Оновлений Реєстр містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена і включає 94 РРО, дозволених до первинної реєстрації.
Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Реєстру у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 7.
Водночас визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС України від 22.10.2018 № 688.
Оновлений Реєстр розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
Затверджено нову форму і зміст фіскального чеку з обміну валюти
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Національний банк України постановою від 04 січня 2019 року № 16 «Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій» (далі – Постанова № 16) встановив, що під час здійснення валютно-обмінних операцій форма і зміст розрахункового документа, який друкується реєстратором розрахункових операцій та застосовується для обліку та реєстрації валютнообмінних операцій (далі – розрахунковий документ РРО) уповноваженої установи (крім банку), пункту обміну іноземної валюти уповноваженої установи та квитанції/чека, що формуються платіжним пристроєм уповноваженої установи (крім банку), повинні відповідати вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (зі змінами), та мають додатково містити таку інформацію:
● назву операції (купівля, продаж, обмін іноземної валюти, операція сторно);
● назву і код прийнятої валюти;
● суму прийнятої валюти;
● курс, крос-курс;
● назву і код валюти до видачі;
● суму валюти до видачі;
● суму комісії;
● дані про клієнта (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи);
● додаткові реквізити, необхідні для проведення валютно-обмінних операцій.
Дані про клієнта заповнюються лише під час здійснення валютнообмінної операції на суму (в еквіваленті), що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Водночас розрахунковий документ РРО додатково повинен містити такі реквізити:
■ підпис клієнта (проставляється, якщо сума валютно-обмінної операції дорівнює або перевищує в еквіваленті суму, зазначену вище);
■ підпис працівника уповноваженої установи, яка отримала відповідну ліцензію НБУ;
■ відбиток штампа.
Постанова № 16 опулікована на сайті офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 04.01.2019 і набирає чинності з дня введення в дію Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме: 07 лютого 2019 року.
Права контролюючого органу, який проводить перевірку
з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що контролюючий орган, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», має право:
а) надсилати запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків відповідно до п. 73.3 ст.73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, або були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), що є предметом контрольованої операції.
У разі ненадання платниками податків, зазначеними у підпункті «а» цього підпункту, документів (інформації) на запит контролюючого органу, який проводить перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», та/або надання неповної інформації контролюючий орган має право провести зустрічну звірку таких платників податків у порядку, передбаченому п. 73.5 ст. 73 ПКУ;
б) проводити опитування посадових осіб та/або працівників платників податків, які є сторонами контрольованої операції. Платники податків зобов’язані забезпечити можливість посадовим особам, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», провести опитування відповідних посадових осіб або працівників;
в) надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента сторони контрольованої операції;
г) проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.
Норми визначені оновленим відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ та діють з 01.01.2019.
Сума страхової виплати від страховика – нерезидента з 01.01.2019
не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика – резидента, а з 01.01.2019 або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:
а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:
► дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
► викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
► в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);
б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);
в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;
Норми п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ оновлено відповідно до ЗаконуУкраїни від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
|