www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 14 грудня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаська ОДПІ інформує
Версія для друку Написати листа
З початку року до місцевих бюджетів надійшло 165,2 млрд гривень

У січні-вересні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло 165,2 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 23,6%, або на 31,5 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У вересні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 18,4 млрд грн. Порівняно з вереснем минулого року надходження зросли на 34,3%, або на 4,7 млрд грн.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 163,8 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,2%, або на 31,9 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у вересні склали 19 млрд грн. Порівняно з вереснем минулого року ці надходження зросли на 20%, або на 3,2 млрд грн.


Виплата дивідендів нерезидентам: контрольована операція чи ні

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державна фіскальна служби України у зв’язку з надходженням запитів платників податків стосовно впливу операцій з нарахування (виплати) дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів на об’єкт оподаткування податком на прибуток з метою визнання таких операцій контрольованими, керуючись листом Міністерства фінансів України від 26.09.2018 № 11420-10-10/25191 «Щодо застосування окремих положень Податкового кодексу України» (далі – лист Мінфіну № 25191), в якому Мінфін висловив свою позицію стосовно зазначеного питання, у листі від 27.09.2018 № 29993/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання методологічної допомоги» (далі – лист ДФС України № 29993) повідомила наступне.
Відповідно до пп. 14.1.49 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) виплата дивідендів є розподіл частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Відповідно до пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Як визначено пп. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Так, згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, виплата платником податку на прибуток дивідендів у грошовій формі на користь нерезидента не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.
Також зазначаємо, що віднесення операцій до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.
Враховуючи наведене, операції з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів не є контрольованими.
Якщо дивіденди на користь нерезидентів виплачуються у формі, відмінній від грошової, то відповідно до вимог пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ до таких операцій застосовуються правила трансфертного ціноутворення у порядку, встановленому ст. 39 ПКУ.
Листи Мінфіну № 25191 та ДФС України № 29993 розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73024.html


Оподаткування ПДФО процентів на суми банківських депозитних або поточних рахунків фізичних осіб

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пп. 164.2.8. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
До пасивних доходів, які оподатковуються ПДФО, належать, зокрема проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках .
Доходи у вигляді процентів, нараховані на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 ПКУ.
Згдно з пп. 174.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Ставка ПДФО у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18 % до бази оподаткування.
У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.
Отже, податковий агент – банківська установа перераховує ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб, у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Які алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, підлягають маркуванню марками акцизного податку?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).
Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4 ст. 226 ПКУ).
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПКУ).
Згідно з пп. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами.
Відповідно до п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню:
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі.
Необхідність маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які виробляються в Україні, та таких, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
Вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць маркуванню марками акцизного податку не підлягають.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 116.10 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Розмір податкових соціальних пільг у 2018 році

Західнло-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено наступні розміри основних мінімальних соціальних гарантій та стандартів у 2018 році:
1) мінімальна зарплата:
у місячному розмірі: з 1 січня – 3 723 грн;
у погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 грн;
2) прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі:
- з 1 січня 2018 року – 1 700 грн,
- з 1 липня – 1 777 грн,
- з 1 грудня – 1 853 грн,
а для основних соціальних і демографічних груп населення:
Ё дітей віком до 6 років:
- з 1 січня 2018 року – 1 492 грн, з 1 липня – 1 559 грн, з 1 грудня – 1 626 грн;
Ё дітей віком від 6 до 18 років:
- з 1 січня 2018 року – 1 860 грн, з 1 липня – 1 944 грн, з 1 грудня – 2 027 грн;
Ё працездатних осіб:
- з 1 січня 2018 року – 1 762 грн, з 1 липня – 1 841 грн, з 1 грудня – 1 921 грн;
Ё осіб, які втратили працездатність:
- з 1 січня 2018 року – 1 373 грн, з 1 липня – 1 435 грн, з 1 грудня – 1 497 грн.
Слід зазначити, що розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи впливає, зокрема, на розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП)
ПСП застосовується до доходу (у вигляді зарплати та інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Отже, граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становить 2 470 грн (1 762 грн х 1,4).
Розмір загальної ПСП на 2018 рік складає 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто 881,00 грн (1 762 грн х 50 %):
Підвищена ПСП у 2018 році становить:
· 100 % загальної ПСП, тобто 881,00 грн (881,00 грн х 100 %) – для батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18-ти років, – у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 169.1 ст. 169 ПКУ);
· 150 % загальної ПСП, тобто 1 321,50 грн (881,00 грн х 150 %) – для категорій осіб, зазначених у підпунктах «а» – «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ;
· 200 % загальної ПСП, тобто 1 762,00 грн (881,00 грн х 200 %) – для категорій осіб, зазначених у підпунктах «а» – «ґ» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Терміни сплати єдиного внеску юридичними особами, які використовують працю найманих працівників

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Отже, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 із змінами (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі, якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

З січня по вересень громадяни Дніпропетровщини задекларували більше 3 млрд грн доходу

З початку 2018 року понад 44 тисяч мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала понад 3 млрд гривень.
До сплати за результатами декларування підлягає майже 100 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що майже на 1 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає більше 13 млн гривень. Повернення ж з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7118 громадян на загальну суму 12,8 млн гривень. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Про одержані у 2017 році понад мільйонні статки повідомили 249 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1,4 млрд гривень.



Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор