Продавцям технічно складних побутових товарів донараховано 12,1 млн. грн. штрафних санкцій
Органами ДФС станом на 1 листопада 2018 року проведено 2 137 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів. Їм донараховано 12,1 млн. грн. штрафних санкцій за недотримання законодавчих вимог при проведенні розрахункових операцій.
Найчастіше суб’єкти господарювання порушували вимоги щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій – 1530 випадків та порядку обліку товару – 41 порушення. Також виявлено 381 порушення норм з регулювання обігу готівки.
Крім того, за результатами перевірок суб’єктами господарювання тільки у 2018 році зареєстровано 2 926 РРО.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій продавцями технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, було впроваджено з травня 2017 року з набуттям чинності відповідної постанови КМУ. Цим документом було затверджено переліки таких технічно складних побутових товарів.
Відповідно до цієї норми при продажу зазначених товарів суб’єкти господарювання мають проводити розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій. При цьому РРО мають бути зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи. При проведенні розрахункових операцій покупцю має видаватися касовий чек, що підтверджує таку операцію.
Отриманий покупцем розрахунковий документ (касовий чек) надає можливість покупцям складної побутової техніки захистити свої права, зокрема, довести факт придбання товару саме у конкретного суб’єкта господарювання та вимагати у разі придбання неякісного товару його заміну або повернення коштів.
За статистикою ДФС, станом на 1 січня 2018 року в Україні нараховується понад 7 тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. З моменту набуття чинності постанови платниками добровільно було зареєстровано майже 3,2 тис. РРО.
Протягом десяти місяців сервіс ДФСУ «Пульс» отримав 505 запитів від платників Дніпропетровщини
У переважній більшості громадяни Дніпропетровської області використовують сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» для з’ясування питань щодо подання звітності та реєстрації накладних. Цієї тематики стосувалось 268 звернень.
Питання щодо роботи органів ДФС порушив 151 заявник. Робота системи електронного адміністрування ПДВ цікавила 32-х запитувачів, з приводу роботи ЦОП та перевірок суб’єктів господарювання звернулися 17 та 12 платників відповідно, з антикорупційної тематики – 11 громадян тощо.
Всі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).
Затверджено нову Узагальнюючу податкову консультацію щодо визначення звітного періоду для коригування фінрезультату
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2018 № 887 (далі – Наказ № 887) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.
Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Зокрема, вимоги підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) до операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ. Також вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операції не є контрольованими та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Отже, для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі, якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен:
► виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»;
►здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.
Для виконання вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку також необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат по нарахуванню, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному.
Правила контролю за трансфертним ціноутворенням контрольованих операцій визначено статтею 39 ПКУ.
Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов:
■ річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
■ обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ).
Отже, для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.
Наказ № 887 розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України за посиланням:https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii
Сплата ЄСВ за 2018 рік ФОП на загальній системі оподаткування
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, обчислення сум ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник ЄСВ.
Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником ПДФО самостійно згідно з даними, зазначеними у декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Враховуючи вищевикладене, суми ЄСВ, сплачені ФОП на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО.
ФОП на загальній системі оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (далі – Звіт), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
При цьому, граничний термін сплати зобов’язань, визначених ФОП на загальній системі оподаткування у Звіті, при остаточному розрахунку за 2018 рік припадає на граничний термін подання Звіту, тобто 09 лютого 2019 року включно.
Звертаємо увагу, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Також нагадуємо, що дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ можна особисто звернувшись до органу ДФС з відповідною письмовою заявою, або через «Електронний кабінет», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».
Довідково: реквізити рахунків для перерахування ЄСВ не змінилися.
За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами.
Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить:
Ё у місячному розмірі – 3 723 грн;
Ё у погодинному розмірі − 22,41 гривень.
Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць.
Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат.
За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність.
Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень.
Запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2011 року за № 461/19199).
Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257.
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту.
Наказ № 1573 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2018 № 87.
Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – жовтень 2018 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 10 місяців 2018 року в порівнянні з 10 місяцями 2017 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 3 %. Було оформлено 141 011 шт. МД (серед яких: 66 268 експортних МД та 60 949 імпортних) проти 136 895 шт. МД за 10 місяців 2017 року (серед яких: 64 031 експортних МД та 59 355 імпортних).
|