www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Понеділок, 6 квітня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
Внесено зміни до положення про реєстрацію платників ПДВ

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Міністерством фінансів України наказом від 29.01.2020 № 30 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2020 за № 171/34454) (далі – Наказ № 30) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.
Так, змінами, зокрема:
удосконалюється алгоритм формування ДПС України індивідуального податкового номера (ІПН) платника ПДВ для фізичної особи з метою ідентифікації її першої та повторної реєстрації як платника ПДВ, у тому числі для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), стосовно яких до ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта.
ІПН для фізичних осіб – 12-розрядний числовий номер такої структури:
• 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПС України.
Для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта;
розширюється коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Зокрема, передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку суб’єкта господарювання;
уточнено, що день отримання контролюючим органом з ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення), або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, або в день внесення до Реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру платників податку на додану вартість (далі – Реєстр) вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню». Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та дата виникнення такої підстави.
У разі наявності стосовно особи у Реєстрі інформації про те, що її реєстрація платником ПДВ підлягає анулюванню, разом із даними з Реєстру, до дати здійснення анулювання реєстрації оприлюднюються відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню», підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави
Крім того, зміни внесено до Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) та Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Форма № 6-РПДВ).
Наказ № 30 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 16 від 28.02.2020 і він набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 09.03.2020.


Фізичні особи мають право на податкову знижку

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Слід зазаначити, що є певні обмеження в отриманні податкової знижки, а саме:
- сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
- якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року

Підвищення кваліфікації штатного працівника, який виконує роботи згідно з цивільно-правовим договором: що з єдиним внеском?

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) (крім ЦПД, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Норми визначені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців, є, зокрема сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 2.1.8 розділу ІІ Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з ЦПД, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності), належить до фонду оплати праці, на яку нараховується єдиний внесок за виконану роботу.
Одночасно, згідно п. 3.24 Інструкції № 5 витрати підприємства на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема, на навчання працівників в установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів не віднесені до фонду оплати праці та не включаються до бази нарахування єдиного внеску.
Постановою Кабінету Міністрів від 22 грудня 2010 року № 1170 із змінами затверджено Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Перелік № 1170).
Згідно з п. 9 розділу ІІ Переліку № 1170 до таких витрат відносяться витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійну підготовку та перепідготовку кадрів.
Отже, сума витрат, понесених підприємством (роботодавцем) у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який виконує роботи згідно з ЦПД, нє є базою нарахування єдиного внеску.

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор