Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


Олексій Любченко: Ми вже виявили «скрученого» ПДВ на 40 млрд грн

Про масштаби поширення системи скруток з ПДВ та суб’єктивні передумови їх виникнення розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.
Як приклад були наведені оборудки на ринку закупівлі та реалізації зерна, тютюну, сільгоспвиробництва, незаконного переміщення товарів.
«Тільки на цих прикладах я легко нараховую 40 млрд грн «скрученого» ПДВ», - зазначив Олексій Любченко.
За словами Голови ДПС, одна з основних схем прикриття – це продаж цигарок за готівку. За розрахунками, за такою схемою легалізується 4,3 млрд грн ПДВ підприємцями, які продають цигарки, але потім нібито повертають їх як нереалізовані.


Олексій Любченко: Українці, попри карантин, - відповідальні та сплачують податки

У першому півріччі 2020 року платники податків сплатили 54,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. У 2019 році цей показник складав 51,2 млрд грн. Тобто порівняно з минулим роком цьогорічний показник більше на 3 млрд грн. Про це Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».
За його словами, зростання відбулося незважаючи на карантинні обмеження через коронавірусну хворобу.
«Триває робота з платниками. Люди розуміють, що немає де взяти готівку, щоб виплачувати зарплатню «у конвертах». Необхідно нараховувати зарплату, а легкого доступу до готівки немає. Доводиться нараховувати офіційно», – зазначив Олексій Любченко.
Очільник податкової служби також повідомив, що виконання плану з податку на доходи фізичних осіб у червні становило 106 %, з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 117,5 %.
«Українці, попри карантин, є відповідальними та сплачують податки», – наголосив Олексій Любченко.
За його словами, зростання надходжень фіксується і з податку на додану вартість. У червні 2019 року країна отримала в бюджет 4,6 млрд грн ПДВ, а у 2020 році – 8,5 млрд грн. Перевиконання складає 4 млрд грн, тобто майже в 1,9 раза.
Як зазначив Олексій Любченко, в податковій вже є розуміння показників надходжень до бюджету за липень, а тому наразі вже триває робота по виконанню завдань серпня.

Євген Олейніков: Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності

Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності платника, тобто необмежує його право постачати та купувати товари. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу.
«Єдине, що відбувається при присвоєнні ризикового статусу, або при зупинці реєстрації на підставі відповідності критеріям ризиковості – це необхідність підтверджувати документально операції по податкових накладних. Тобто підтверджувати те, що зазначене у податковій накладній справді має місце», - підкреслив Євген Олейніков.
За його словами, всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.
«Податковий моніторинг стосується суто податків. Я вже чув, що ми нібито заблокували всю економіку, тому і зростають надходження. ПДВ – це податок на кінцевий продаж, якщо все зупинити, то звідки він візьметься? Якщо у нас не рухаються товари та послуги, то звідкибізнес бере гроші, які сплачує у вигляді податків!», - наголосив Євген Олейніков.
Він, зокрема, відзначив, що навіть в умовах карантину за останні два місяці спостерігається зростання частки задекларованогодо сплати ПДВ порівняно з минулим роком. Так, податкова ефективність зі сплати ПДВ (частка податку в обсягах реалізації товарів) у травні складала 3,1 %, у червні – 3,4 %.

Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації

Які схеми застосовуються махінаторами для формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування, а також яку роль у блокуванні таких операцій відіграє система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних – про це сьогодні під час брифінгу розповів заступник Голови ДПС Євген Олейніков.
Всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції.
Як розповів Євген Олейніков, результат використання СМКОР за останні два місяці – 9,1 млрд грн. Ці кошти вдалося залучити завдяки усуненню технічної помилки в роботі системи, якою могли користуватися шахраї. «СМКОР – це запобігання ризикам у фінансовій сфері, але ніяка система моніторингу не може повністю виключити ухилення від оподаткування», – впевнений Євген Олейніков.
За його словами, 70-80% платників є цілком доброчесними, які готові сплачувати податки. Однак від бізнесу не можна вимагати доброчесності ціною банкрутства. Це, на думку Євгена Олейнікова, суперечить принципам існування бізнесу.
Алгоритми і аналітична робота будуть вдосконалюватися, адже СМКОР – це потужне джерело аналітичної інформації.
«Якщо бізнес бачить, що він програє у рентабельності іншому бізнесу, який використовує схеми ухилення від оподаткування і за рахунок цього підвищує свою рентабельність, він також почне застосувати ці схеми. Просто для того, щоб залишатися в рівних конкурентних умовах. І відповідальність держави – зупиняти такі схеми, руйнувати їх, не дозволяти створюватися, а тим більше існувати тим злочинним групам, які зробили побудову таких схем бізнесом, – наголосив заступник Голови ДПС. – Ті кошти, які акумулюють злочинні угрупування, несуть не лише втрати держбюджету, а й загрозу національній безпеці».

Спільна діяльність без утворення юрособи: хто є платником єдиного внеску?

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податків, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Отже, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.

Про порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Підпунктом 5 п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 ПН заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Тобто графа 7 розділу Б ПН містить цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 ПН може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 ПН вноситься сума ПДВ.
Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.
Отже, вартісні показники ПН повинні містити не більше двох знаків після коми (крім окремих випадків щодо показників граф 7 та 11 ПН).
При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 ПН, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I – IX розділу А ПН.
Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 ПН отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).


Не оформили трудові відносин із особою, яка проходить стажування – порушили трудове законодавство!

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудові книжки ведуться для студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, установі, організації.
Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування.
Звертаємо увагу, що стажування без оформлення трудових відносин є порушенням трудового законодавства.
Нормами ст. 265 КЗпП встановлено, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент порушення.

Прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності: подання декларації з акцизного податку

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).
При цьому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання або рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ).
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.