www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 16 листопада 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаська ОДПІ інформує
Версія для друку Написати листа
Щодо створення та діяльність сімейних фермерських господарств

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Президентом підписано Закон України від 10 липня 2018 року № 2497- VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств».
Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Реалізація закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.
Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо.
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.


Проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, відповідно до п.п. до 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 82.3 статті 82 ПКУ тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб, а продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Подовження строку фактичної перевірки можливе за наявності заяви суб'єкта господарювання або у разі змінного режиму роботи чи підсумованого обліку робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Виправлення у формі № 1ДФ, якщо термін здачі ще не сплив


Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, звітний новий податковий розрахунок за ф. № 1ДФ заповнюють у такому самому порядку, як і уточнюючий.
Він має містити інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюють. Коригування показників розділу I проводять таким чином:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і в графі 9 зазначити «1» — на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і в графі 9 зазначити «0» — на введення рядка.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, перший із яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий уносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому — «0» — рядок на введення.
Показники підрозділу «Військовий збір» розділу ІІ коригують так:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації в рядку «Військовий збір — виключення****» повторюють усі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» — відображають правильну інформацію.

фізичних осіб

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4.
Пунктом 1.2 розділу I порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.
Таким чином, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника податку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
на спільну власность
Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 266.2.1 п.266.2 ст.262 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з ст. 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (ст. 369 ЦКУ).
Підпунктом 266.1.2 п.266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п.266,7 ст.266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п.266.7 ст. 266 ПКУ).
Згідно з пп. 266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
    · об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
    · розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
    · права на користування пільгою із сплати податку;
    · розміру ставки податку;
    · нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, фізособи - співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Отримані від банку проценти за користування коштами на рахунках,
не є доходом для спрощенців
Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено про які види доходу платник єдиного податку має відзвітувати. Це дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. До пасивних доходів відносяться і доходи отримані у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Тож платники єдиного податку, в разі отримання від банку процентів, за користування коштами на рахунку як депозитному так і поточному, не включають такі кошти до доходу платника єдиного податку.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор