Повернення частини суми авансу у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни: складаємо розрахунок коригування
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на дату повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів / постачання товарів.
У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування:
у графі 1 зазначається порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується; знак «–» у цій графі не вказується;
графи 9 – 10 «Коригування вартості» не заповнюються;
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (наприклад, якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11);
у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг;
у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
графи 9 – 10 не заповнюються;
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
У жовтні роботодавці активно почали реєструвати найманих працівників
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що на виконання доручення Уряду щодо перевірок суб’єктів господарювання – забудовників та пов’язаних з ними осіб до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на жовтень 2018 року додатково включено 78 суб’єктів господарювання – юридичних осіб. Обсяг їх доходів становить 14,6 млрд грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС України Олександр Власов.
За його словами, загалом до плану-графіка проведення перевірок на 2018 рік включено 365 суб’єктів з обсягами доходів за 2017 рік 50,9 млрд грн. З них 147 суб’єктів господарювання перевірятимуться у IV кварталі 2018 року, у тому числі й зазначені 78 забудовників.
«Також ДФС ідентифіковано 25 компаній з управління активами, які задіяні у діяльності суб’єктів будівельного ринку. Наразі триває процедура їх відбору та включення до плану-графіку документальних перевірок», – зазначив Олександр Власов.
Крім того, тільки протягом 5 днів жовтня підприємства, які здійснюють будівництво житлових і нежитлових приміщень, повідомили про 4 283 найманих осіб (проти 1 650 за 5 днів вересня).
Як зазначив очільник ДФС, подібна тенденція до легалізації праці найманих осіб спостерігається і в інших галузях економіки.
Так, підприємствами, які займаються роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за 5 днів жовтня поточного року було подано повідомлення про 12 441 найману особу (за 5 днів вересня цей показник становив 3 461). А підприємства ресторанної галузі за цей період повідомили про 8 085 нових працівників (проти 1 611 за 5 днів вересня).
«За результатами активізації інформаційно-роз’яснювальної роботи з роботодавцями та громадськістю щодо недопустимості допуску до роботи найманих працівників без оформлення трудових відносин за 5 робочих днів жовтня 2018 року вже подано 92,7 тис. повідомлень про прийняття на роботу 169,5 тис. найманих осіб. Це становить 35,1 % від кількості працевлаштованих у вересні», – підкреслив Олександр Власов.
За вересень поточного року роботодавцями подано до органів ДФС 238,8 тис. повідомлень про прийняття на роботу 482,7 тис. найманих працівників.
Варто відзначити, що у рамках операції «Будівельник», яка розпочалася у листопаді минулого року, оперативними підрозділами Державної фіскальної служби сформовано переліки суб’єктів будівельної галузі в розрізі регіонів, що відображають 1 121 об’єкт нерухомого майна із зазначенням адрес місцезнаходження для відпрацювання в межах чинного законодавства.
«Електронному кабінеті» запроваджено
нові електронні формати для фізичних осіб
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить наступне.
Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді допрацьовано електронні формати. Вони запроваджені з 01.10.2018 року:
■ Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301802);
■ Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді) (F1401802).
Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.
Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність» в розділі «Платникам податків про електронну звітність» в підрозділі «Інформаційно-аналітичне забезпечення» в Реєстрі електронних форм податкових документів.
Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.
Нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).
Сплачуєте ЄСВ своєчасно – від штрафів застраховані!
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).
Також, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).
Згідно з ст. 165№ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями:
► несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
► несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вибуття або внесення до статутного фонду юрособи основного засобу:
відображення у податковому обліку
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.1 ст. 138 ПКУ.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 із змінами (далі – П(С)БО 7).
Зокрема, п. 29 П(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.
Пунктом 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 із змінами та доповненнями, об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Згідно з ст. 138 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Отже, операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів або повернення внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування передбачені підпунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.
|