www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 11 грудня 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС інформує
Версія для друку Написати листа
З початку року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 3,1 мільярди гривень доходу

За підсумками декларування громадянами Дніпропетровщини доходів, отриманих у 2017 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить понад 45,2 тисячі на загальну суму 3 мільярди 108 мільйонів гривень. До бюджету за результатами деклараційної кампанії надійде майже 100 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та 13,5 мільйонів гривень військового збору. Про це повідомила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
За ії словами, найбільш активними декларантами на Дніпропетровщині стали громадяни, які отримали майно у спадщину чи подарунок – 3946 осіб. Загальна сума задекларованого ними доходу складає 581 млн гривень. Дохід від продажу рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1246 мешканців регіону на суму 295,8 млн гривень. Іноземні доходи у розмірі 112,2 млн грн задекларували 284 мешканця області.
Крім того, повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7514 громадян на загальну суму 13,5 млн гривень.


Поворотна фінансова допомога при ліквідації юрособи – «єдинника»: податковий облік

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Згідно з порядком ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 ЦКУ.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Разом з цим, відповідно до ст. 112 ЦКУ вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Отже, сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку за умови повернення протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Якщо суми поворотної фінансової допомоги вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін (відповідно до норм ст. 112 ЦКУ), то такі суми не відповідають умовам п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги і у цьому випадку така поворотна фінансова допомога включається до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи.

Платникам акцизного податку про деякі особливості декларування


Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник), складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Пунктом 7 розділу ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 14 Додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування відповідно до КОАТУУ.
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Д (код операції Д1.1) та Додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) (один код КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в різних контролюючих органах складає та подає Декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ.

Порядок сплати розстрочених (відстрочених) зобов’язань з ПДВ та процентів, нарахованих на такі суми

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) має право за наявності обставин, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» із змінами, на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).
Загальний порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) визначено ст. 100 ПКУ та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Так, згідно з п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Водночас, відповідно до п. 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку суми узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, якому надано розстрочення (відстрочення) їх сплати та по яких надійшов реєстр ДФС на перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності, обліковуються в Казначействі до їх повного погашення, що передбачає першочергове зарахування Казначейством коштів, що надходять на електронний рахунок, в рахунок зменшення сум узгоджених податкових зобов’язань до перерахування коштів до бюджету в повному обсязі.
Для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник ПДВ перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), при цьому у документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 – надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
На суму, що надійшла з поточного на електронний рахунок платника ПДВ, Казначейство зменшує картотеку та перераховує кошти до бюджету в рахунок погашення розстрочення (відстрочення) з кодом виду сплати «242 – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ».
Сплата нарахованих на суми розстрочок (відстрочок) процентів здійснюється з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету.

Про скасування реєстрації КОРО

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що ДФС України повідомила про порядок скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Питання скасування реєстрації КОРО у таких випадках визначені затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (із змінами), нормативно-правовими актами:
Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок реєстрації РРО);
Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі – Порядок реєстрації КОРО).
Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558, до названих порядків внесені зміни, якими встановлено таке.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому випадку суб’єкт господарювання має право:
● не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
● скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву про скасування реєстрації книги за ф. 2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).
Суб’єкти господарювання, які прийняли таке рішення, не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Рішення суб’єкт господарювання приймає у вигляді розпорядчого документа, засвідчена копія якого додається до відповідної заяви. Про наявність такого додатку має бути зазначено у відповідній частині заяви. У разі одночасного подання одним суб’єктом господарювання заяв про скасування реєстрації КОРО на РРО, що зареєстровані в одній або кількох господарських одиницях, на діяльність яких поширюється таке рішення, суб’єкт господарювання може подати одну копію розпорядчого документа (додати до першої заяви).
Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. У зв’язку з цим до заяви за ф. № 2-КОРО у цих випадках має бути додане реєстраційне посвідчення на РРО та про наявність такого додатку зазначено у відповідній частині заяви.
Разом із заявою за ф. № 2-КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу КОРО (КОРО, якщо на діючій РРО зареєстровано більше одної книги), реєстрація якої (яких) скасовується. Книга має бути належно заповнена до дати подання заяви за ф. № 2-КОРО включно.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування реєстрації КОРО і додатків до неї, проводить скасування реєстрації КОРО шляхом віднесення даних до інформаційної системи ДФС. Про скасування реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО із зазначенням дати, причини та підстави для скасування реєстрації КОРО. Після останнього запису у книзі робиться запис «У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» та зазначаються реквізити розпорядчого документа, копія якого подана до органу ДФС. Запис у КОРО засвідчується підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу. Книги, реєстрація яких скасована, зберігаються у суб’єктів господарювання відповідно до Закону.
Після реєстрації нового РРО без КОРО або скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО контролюючий орган формує нове реєстраційне посвідчення на РРО із внесенням після рядка «Дата реєстрації РРО» запису «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор