www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 15 квітня 2021 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Версія для друку Написати листа
З 1 березня зареєструвати податкові накладні можна лише за новими формами

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, платникам ПДВ треба звернути увагу, що з 1 березня 2021 року року діє наказ Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734, яким затверджено у новій редакції форми податкової накладної та декларації з ПДВ.
    З 01.03.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) можна зареєструвати виключно податкові накладні (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК)до них, складені за новими формами.
    Якщо починаючи з 01.03.2021 року виникнуть підстави для складання РК кількісних та вартісних показників до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021 року, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою. Водночас у рядку «код» такого РК проставляють код ознаки «1», «2», «3», або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).
    Також із 01.03.2021 року кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній ПН не повинна перевищувати 99999 позицій.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


    Подання ФОП Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і сплата єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
    Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
    Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
    У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 435).
    Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).
    Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449) встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками у разі зняття їх з обліку в податкових органах:
    для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.
    Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
    для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у п. 4 частини першої с. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.
    Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»


    Який порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам ЄВ, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, згідно з п. 9 прим. 15 розд. VIII ЗУ від 08 липня 2010 року № 2464-VI?

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.
    Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
    а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону№ 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
    б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
    Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
    Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
    1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
    2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
    У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
    Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
    Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
    Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
    Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
    З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Порядок та термін реєстрації ПРРО


    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
    Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
    Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
    Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
    Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
    Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
    у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
    не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
    Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
    У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
    Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
    Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
    За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розд. II Порядку № 317).
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Представлено Публічний звіт ДПС за 2020 рік

    Голова ДПС Олексій Любченко представив Публічний звіт ДПС за 2020 рік.
    Результати роботи податкової служби у минулому році, позитиви та напрацювання також презентували Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступники Голови ДПС Євген Олейніков, Михайло Тітарчук та Наталія Калєніченко.
    За словами Олексія Любченка, протягом 2020 року надходження платежів (сальдо) до зведеного бюджету України склали 848 млрд гривень. Це на 15,7 % перевищило показники 2019 року.
    До державного бюджету надійшло (сальдо) 567,4 млрд грн, що на 21,5 % (100,5 млрд грн) більше, ніж за 2019 рік.
    Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 507,5 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України було перевиконано на 10,7 %. До спеціального фонду надійшло 59,9 млрд гривень.
    При цьому протягом року фіксувалася динаміка виконання планових показників. Так, якщо за січень-квітень 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 137,5 млрд грн (або на 11,7 млрд грн менше від очікуваних показників), то протягом травня-грудня 2020 року забезпечено 370 млрд грн (на 60,8 млрд грн більше запланованих показників).
    «Всі ці досягнення виконувалися в умовах мораторію на перевірки, спаду економічної активності. При цьому була складна епідеміологічна ситуація, яка безумовно, впливала на всі процеси нашого життя, у тому числі, на податкову сферу. Несформований колектив, неукомплектація керівних посад, пізній старт конкурсного добору кадрів (перший відбувся лише у лютому 2020 року), слабка матеріально-технічна база служби. Саме в таких умовах зовнішніх та внутрішніх викликів доводилося проводити перші системні зміни», – підкреслив Голова ДПС.
    Очільник ДПС переконаний, що податковій вдалося досягти максимальної ефективності використання наявного ресурсу ДПС і успішне виконання основних завдань, поставлених перед службою, у 2020 році дають підстави для позитивного прогнозу на 2021 рік.
    «За 2 місяці цього року можемо констатувати перевиконання індикативних показників, які визначено Міністерством фінансів України, більш ніж на 3 млрд гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року (коли не було обмежень на перевірки та не діяли карантинні обмеження) ці показники зросли на понад 10 млрд гривень», – наголосив Олексій Любченко.
    Як відзначив очільник податкової служби, в податковій очікують позитивного результату з надходжень до бюджету як у першому кварталі цього року, так за 2021 рік у цілому.

    Наталія Калєніченко: ДПС оцифровано майже 99 % сервісів та послуг

    Як ДПС реалізує цифрову трансформацію та цифровізацію у сфері оподаткування розповіла під час презентації Публічного звіту ДПС заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
    «За 2020 рік було дуже багато зроблено. Послуги і сервіси, що були лише в проєктах, на сьогодні є реальністю. Як приклад – це програмні РРО в смартфоні. За 5 місяців 2020 року запрацювали 61 тис. програмних РРО та отримано 112 млн чеків», – розповіла Наталія Калєніченко.
    Вона також поінформувала, що єдиним рахунком для сплати податків користуються 1646 платників, через послугу онлайн надмірно сплачених коштів 331 тис. платників повернуто 7,4 млрд грн.
    З листопада 2020 року ДПС запроваджено електронний сервіс «InfoTAX», яким на 1 січня забезпечено 20 сервісів. Станом на 1 січня 2021 року до «InfoTAX» під’єднано понад 12 тис. користувачів. За 2 місяці 2021 року цим сервісом користувалися до 26 тис. користувачів.
    ДПС також є надавачем електронних довірчих послуг. У 2020 році супроводжувалось біля 2 млн сертифікатів та надано 926 млн позначок часу на електронні документи.
    Електронними сервісами активно користуються 2,6 млн платників податків. За рік їх кількість збільшилась на 36%.
    «Майже 99% оцифрованих сервісів та послуг, при цьому кількість послуг та сервісів постійно зростає. Так, лише кількість адміністративних послуг за 2020 рік збільшилась з 96 до 126 (+30 адміністративних послуг за рік). Ми досягли рекордної цифри», – зазначила Наталія Калєніченко.
    Протягом минулого року ДПС отримано і опрацьовано більше 7 млрд електронних документів, 6 млрд фіскальних документів з класичних РРО, 112 млн чеків програмних РРО, 481 млн електронних документів платників, 500 млн документів сформовано в /Вихідних/ ДПС.
    При цьому органами ДПС надано 4,7 млн послуг в ЦОПах, з яких 1,2 млн в електронному вигляді. Контакт-центром ДПС надано 900 тис. послуг.
    «Інформаційні системи ДПС працюють 24/7, а більшість сервісів працюють 24/7/365. Враховуючи обсяги очевидною є необхідність оптимізації процесів при подальшому розвитку он-лайн сервісів», – розповіла Наталія Калєніченко.
    Також, за її словами, є необхідність запровадження єдиної моделі сервісного обслуговування платників шляхом об’єднання послуг, які надаються Контакт-центром, Електронним кабінетом і ЦОПАми та разом з цим запровадити систему управління знаннями щодо користування сервісами, інструментами та даними ДПС.
    Мінцифри та Мінфіном вже підтримано ініціативу податкової служби і 3 проєкти та 17 підпроєктів включено до каталогу проектів цифрової трансформації країни. Це – «е – акциз», «е – РРО», та наймасштабніший проєкт «е – податки», який містить 12 підпроєктів та 50 нових сервісів в он-лайн.
    «Наші плани дійсно амбітні. 2021 рік – це ДПС із 100% послугами он-лайн, сервіси, за допомогою яких адмініструвати та сплачувати податки буде максимально зручно і просто. Цифрова економіка – пріоритет для Президента України, команди Цифрової трансформації та команди ДПС», – зазначила Наталія Калєніченко.

    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Про подання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує суб’єктам декларування – державним службовцям, що з 01.01.2021 почався новий етап подання електронних декларацій про майновий стан за 2020 рік, який триватиме до 23:59:59 години 31.03.2021.
    При поданні електронних декларацій потрібно враховувати зміни до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VІІ (далі – Закон), які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 № 140-ІХ.
    Зокрема, про визначенні кола осіб, які є членам сім’ї декларанта та відносно яких вносяться відомості до декларації, а саме згідно ст. 1 Закону «члени сім’ї:
    а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
    б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
    До декларації вноситься інформація про членів сім’ї, які:
    - проживають спільно з декларантом на кінець звітного періоду;
    - знаходяться в шлюбі на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;
    - є неповнолітніми дітьми на кінець звітного періоду, не залежно від спільного проживання із суб’єктом;
    - спільно проживали із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
    Також, при декларуванні майна (рухомого/нерухомого), яке не є власністю суб’єкта декларування або членів його сім’ї, слід враховувати строк користування або володіння таким майном протягом звітного періоду. Потрібно декларувати майно, яке знаходилось у користування або володінні сукупно не менше половини строку звітного періоду.
    Суб’єкти декларування зобов’язані декларувати інформацію про наявність у себе або членів сім’ї відкритих рахунків та банківських сейфів/комірок в фінансових установах (розділ 12-1 декларації).
    Окрім того, повідомляємо, що 30.12.2020 набув чинності Закон України № 1079-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», а також Закон України № 1074-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
    Для суб‘єктів декларування – державних службовців категорії «Б» з 30.12.2020 діє положення про необхідність подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо видатків та доходів на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (105 100 грн. в 2020 році, 113 500 грн. в 2021 році).
    Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані потрібно подавати протягом 10 днів з дати здійснення видатку або отримання доходу.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    Скасування реєстрації ПРРО

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
    Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
    Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
    Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
    До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
    Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
    до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
    щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
    щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
    стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
    суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
    Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
    В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи дохід ФО від продажу інвестиційного активу?

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
    Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
    а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень);
    б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
    У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
    Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
    Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

    До уваги платників акцизного податку!

    Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/454779.html повідомляє наступне.
    Щодо приймання нових форм акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада2020 року № 729.
    Державна податкова служба України інформує, що з 01 березня 2021 року розпочинається приймання та реєстрація документів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 729), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524, а саме
    акцизна накладна форми «П» – J (F) 1203202;
    розрахунок коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203302;
    заявка на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210903;
    акцизна накладна форми «С» – J (F) 1203402;
    розрахунок коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;
    заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209902.
    Крім того, платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового матимуть змогу реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203201, J/F1203401 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203301, J/F1203501, по яким в ЄРАН до 28.02.2021 (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203201, J/F1203401, J/F1203301, J/F1203501 здійснюється тільки до 31.03.2021 (включно).
    Платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів, які є місцем роздрібної торгівлі, повинні скласти та подати акцизну накладну на облікову різницю (тобто на відхилення між обсягами залишків пального в СЕА РПСЕ та фактичними залишками пального, які виникли внаслідок врахування в СЕА РПСЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску).
    Акцизна накладна на облікову різницю складається за кожний рік окремо (починаючи з 2016 року) на підставі бухгалтерської довідки. За 2016 – 2020 роки акцизна накладна може бути подана до 15.03.2021 (включно).
    В акцизній накладній на облікову різницю у відповідних полях зазначається:
    код операції для складання в одному примірнику – «9»;
    умова оподаткування» –«0»;
    напрям використання –«4»;
    дата складання – з 15.01.2021 до 31.01.2021.
    У табличній частині акцизної накладної:
    у графі 2 (Опис товару згідно з УКТЗЕД) перед описом зазначається рік «РРРР», за який подається така акцизна накладна;
    графа 3 (обсяг реалізованого пального у кілограмах) має нульове значення;
    в графі 4 зазначається перевищення обсягу залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, що обліковуються у платника в СЕА РПСЕ, понад обсяги залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, в бухгалтерському обліку такого платника.
    Зазначений у графі 4 обсяг пального за кожним кодом УКТ ЗЕД пального (або умовним кодом), що за даними СЕА РПСЕ обліковується на акцизному складі, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, не може перевищувати облікову різницю, визначену згідно з пунктом 47 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24 квітня 2019 року № 408.
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор