 Версія для друку
 Написати листа
З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2019
З початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що у 2018 році до Кодексу внесені зміни, якими розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати декларацію.
Так, зобов'язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені Кодексом податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи.
Протягом 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом.
Детальніше про особливості деклараційної кампанії 2019 року можна дізнатися на веб-порталі ДФС за посиланням.
Новації в оподаткуванні страховиків
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить, що 01.01.2019 набули чинності зміни, внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно оподаткування доходу страховиків.
Так, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств страховика з 01.01.2019 збільшується на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п.п. 141.1.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ).
Нарахування пені: зміни 2019 року
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» вніс зміни, зокрема до ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 01.01.2019.
Так, нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Норми визначені п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо контрольованих операцій.
Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2019 під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції також можуть враховуватися характеристики активів, використаних сторонами у контрольованій операції, зокрема, але не виключно:
►тип активу (виробниче обладнання, нематеріальні активи, фінансові активи тощо);
► природа активу (вік, ринкова вартість, розташування, наявність прав захисту тощо).
Визначення та аналіз впливу нематеріальних активів на умови контрольованої та зіставних операцій здійснюються з урахуванням, зокрема, але не виключно:
● юридичного володіння нематеріальними активами та договірних умов їх використання;
● категорії та характеристики нематеріальних активів (ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, термін корисного використання, стадія розробки тощо);
● договірної та фактичної діяльності сторін, пов’язаної з розробкою, вдосконаленням, підтримкою, захистом і експлуатацією таких активів.
Норми визначені п.п. 39.2.2.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення (п.п. 39.2.2.10 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін (п.п. 39.2.2.11 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).
Щодо змін в оподаткуванні бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
З 01.01.2019 набрали чинності норми Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), відповідно до яких оподаткування бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та палива для реактивних двигунів (коди 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД) при їх ввезенні на митну територію України або реалізації вироблених в Україні здійснюється зі сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10. Такий підвищувальний коефіцієнт не застосовується у випадку, коли імпортер бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі – імпортер) або виробник бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (далі – виробник) видав податковий вексель відповідно до пункту 229.8 статті 229 Кодексу.
Порядок видачі та погашення податкового векселя визначено пунктом 229.8 статті 229 Кодексу, яким, зокрема, передбачено, що ввезення на митну територію України або реалізація вироблених в Україні бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів може здійснюватися зі сплатою акцизного податку за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10 за умови оформлення податкового векселя. Такий вексель видається на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10, та ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10.
Імпортер оформлює податковий вексель у трьох примірниках, а виробник – у двох примірниках. Перший примірник подається контролюючому органу (векселедержателю) за місцезнаходженням імпортера або виробника, другий примірник залишається імпортеру або виробнику, а третій примірник подається контролюючому органу за місцем митного оформлення таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів.
Отже, для взяття на облік податкового векселя векселедавець оформляє перший примірник на вексельному бланку, придбаному векселедавцем у банку, другий та третій (для імпортера) – на копії вексельного бланка, що мають однаковий з першим примірником номер, кожен примірник податкового векселя оформляється окремо, записи в них повинні бути тотожними. Після авалювання банком такого векселя векселедавець подає контролюючому органу (векселедержателю) за своїм місцезнаходженням всі примірники податкового векселя.
Більш детальніше з інформацією щодо змін в оподаткуванні бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/362610.html
Версія для друку
Написати листа
|