www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 13 листопада 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаська ОДПІ інформує
Версія для друку Написати листа
На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 11 млн. гривень

Протягом першого півріччя 2018 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 422 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.
Досудове розслідування закінчено зі 109 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 55. З них з обвинувальним актом – 49; з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності - 6.
Крім того, протягом січня - червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 128 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 56.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмір 10 млн. 918 тис. гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 3 млн. гривень.


Профілактичні заходи щодо недопущення корупційних дій працівниками органів ДФС у Дніпропетровській області

В Інформаційному агентстві «Мост Днепр» вібулася прес-конференція щодо профілактичних дій по недопущенню корупційних вчинків співробітниками органів ДФС Дніпропетровщини. У прес-конференції взяли участь заступник начальника управління - начальник першого відділу УСБ територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області, полковник податкової міліції В’ячеслав Сегеда та заступник начальника першого відділу УСБ територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, підполковник податкової міліції Микола Луговський.
Вячеслав Сегеда відмітив, що: «Профілактика корупційної діяльності є одним з пріоритетних напрямків. Раннє виявлення та викорінення корупційних проявів в системі фіскальної служби дозволяє підвищувати імідж фіскальної служби, а також рівень довіри бізнесу. У службі проводиться роз'яснювальна робота, мета якої - підвищення обізнаності про чинні норми антикорупційного законодавства. Також регулярно проводяться навчання та тренінги, в тому числі і по напрямку «Профілактика корупційних порушень в органах фіскальної служби області».
«За 6 місяців 2018 року в якості профілактичних заходів щодо недопущення корупційних дій працівниками податкової та митної служби у Дніпропетровській області, працівниками УСБ проведено понад 150 лекцій та співбесід зі співробітниками та кандидатами, які збираються вступати на держслужбу, винесено 28 офіційних застережень про недопущення протиправної поведінки. Крім того, відкрито 17 кримінальних проваджень за фактом зловживання службовим становищем, в тому числі 2 кримінальні впровадження за одержання неправомірної вигоди; оголошено 5 повідомлень про підозру; складено 5 адміністративних протоколів за фактом несвоєчасної подачі е-декалараціі або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни майнового стану» - повідомив Микола Луговський.
Платники Дніпропетровщини поповнили місцеву казну
на 46,2 млн. грн. завдяки сплаті за ліцензії

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за І півріччя 2018 року спрямували до бюджету 46,2 млн. грн. Цей показник перевищує рівень надходжень аналогічного періоду минулого року на 3,3 млн. грн. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
На початок липня поточного року у регіоні у 5199 суб’єктів господарювання 13525 діючих ліцензій, з них, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7315 та роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 6210.
Цього року таких ліцензій співробітниками територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 7110, з них на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 3821, тютюновими виробами – 3289.
За цей же період, призупинено дію 1228 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1170 ліцензій, серед яких, скасовано 64 ліцензії продавцям, у яких виявлено факти продажу алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім громадянам.
Анулювання платника єдиного податку
здійснюється за рішенням контролюючого органу

Західно-ДонбаськаОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Cпеціалізований транспортний засіб є об’єктом
оподаткування транспортним податком

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
До об’єктів оподаткування відносяться всі легкові автомобілі, адже особливостей для оподаткування спеціалізованих автомобілів ПКУ не передбачено.
Середньоринкова вартість автомобілів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік).
Перелік, розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначає транспортні засоби (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, тобто середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року.
Ключовою ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку.
Тобто, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком.
Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування транспортним податком (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).
Звертаємо увагу, що фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).



Боротьба з контрабандою: додаткові надходження за місяць склали понад 3 млрд грн

За час реалізації експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів - з 21 червня по 30 липня - до державного бюджету перераховано майже 37,5 млрд грн митних платежів. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 18%, або майже на 6 млрд гривень.
За оперативними даними на 30.07.2018 тільки у липні до державного бюджету надійшло 29,7 млрд грн митних платежів. Це майже на 3,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2017 року та на 3,2 млрд грн більше червня поточного року.
У червні 2018 року перераховано 26,6 млрд грн, що на 9%, або на 2,2 млрд грн більше відповідного періоду 2017 року.
Середньоденні надходження митних платежів зросли до 1,4 млрд грн. Це на 217 млн грн перевищує середньоденний показник за відповідний період минулого року.
«Збільшення надходжень не єдиний результат боротьби з «тінню». Завдяки зменшенню «сірих» товарних потоків збільшується частка ринку, яку займають легальні імпортери. Перекриваючи шлях нелегальному імпорту, ми створюємо умови для інвестицій в розвиток українського виробництва. Тому результатом нашої боротьби з контрабандою є не лише наповнення бюджету, а нові робочі місця та зростання економіки. Це не одноразова акція, а системна боротьба, і гроші підуть у бюджет, а, отже ефект відчує кожен громадянин, бо кожна додаткова гривня – це підтримка армії, відремонтовані дороги, збільшені пенсії», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.


До Податкового кодексу України внесено зміни

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).
Закон № 2477 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 27.07.2018 № 137.
Законом № 2477 внесені зміни до:
пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;
пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.


У разі перейменування вулиці, міста, селища платнику ПДВ необхідно подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з п. 183.15. ПКУ та пунктів 4.1 і п. 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються, зокрема, місцезнаходження (місця проживання) платника податку, контролюючим органом здійснюється перереєстрація такого ПДВ.
Для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Податок на нерухомість: застосування пільг до садового або дачного будинку

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «а», «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 квадратних метрів.
Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Також звертаємо увагу, що відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту (для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – більше 600 квадратних метрів (120 кв. м х 5));
об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).


Cуми готівкових розрахунків протягом одного дня обмежуються

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами (далі – Положення № 148).
Суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, як у безготівковій так і у готівковій формі з дотриманням обмежень та у порядку, установленому законодавством України.
Обмеження сум готівкових розрахунків визначено пунктами 6 – 8 розділу ІІ «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення № 148.
Відповідно до п. 6 розділу II Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 гривень включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене у пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Пунктом 7 розділу II Положення № 148 визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Обмеження, установлені у пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються (п. 8 розділу II Положення № 148):
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження.

Чи має право фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор