Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


У Дніпрі ліквідовано конвертцентр з обігом 240 млн. грн. Під час обшуків вилучено крупну партію готівки

    Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у м.Києві під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва в рамках кримінального провадження за фактами фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах припинено діяльність міжрегіонального конвертаційного центру, офіс якого знаходився в м. Дніпро.
    Для прикриття незаконної діяльності фігуранти створили, зареєстрували і придбали корпоративні права низки транзитних і фіктивних підприємств, на рахунки яких компанії-вигодонабувачі перераховували кошти за нібито надані послуги, товари тощо. Отримані кошти знімалися готівкою і разом з підробленими первинними документами передавалися замовникам послуг за винятком 10-12%, які служили винагородою зазначеної групи осіб за надання незаконних послуг.
    Таким чином протягом 2016-2018 років було проконвертовано 240 млн. грн.
    Більшість фіктивних фірм, які використовувалися в схемі руху коштів, були зареєстровані в місті Києві, а їх засновниками і керівниками значилися особи, зареєстровані в різних областях України. При цьому підбором цих підставних осіб і реєстрацією фірм займався діючий адвокат. Обшук в його офісі проходив за погодженням з прокурором міста Києва та в присутності представника Національної асоціації адвокатів України.
    Під час проведення спецоперації зловмисники забарикадувалися в офісі конвертаційного центру та намагалися знищити документацію про протиправну діяльність, однак співробітникам податкової міліції вдалося запобігти фізичному знищенню доказів.
    Всього в ході семи обшуків вилучено готівкові кошти в національній та іноземній валютах на загальну суму майже 1 млн. гривень, 70 печаток, з яких 10 - печатки підприємств-нерезидентів, комп'ютерну техніку та засоби зв'язку, що використовувалися у протиправній діяльності, 125 сім-карт різних телеком-операторів, прив'язаних до рахунків підприємств з ознаками фіктивності, 6 банківських карток, які використовувалися для зняття готівки. Крім того, було вилучено оригінали реєстраційних документів українських та іноземних фірм, а також фінансово-господарську документацію підприємств з ознаками фіктивності по взаємовідносинах із контрагентами.
    Тривають слідчі дії.

    Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу: ПКУ передбачена відповідальність

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до пп. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
    Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
    Довідково звертаємо увагу, що «Електронний кабінет» — є одним із найкорисніших сервісів ДФС України, у якому за допомогою розділу «Стан розрахунків з бюджетом» платник може переглянути стан розрахунків з кожного податку, внеску або платежу.


    Кредит-нота враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що договором поставки, укладеним між резидентом-покупцем та нерезидентом-постачальником, може бути передбачена можливість зниження договірної ціни (надання знижки) на поставлений товар або виплати грошових мотиваційних та стимулюючих виплат (премій чи бонусів) за умови виконання покупцем певних умов (наприклад, чіткого дотримання графіка замовлень). При виконанні цих умов постачальник шляхом виставлення покупцю кредит-ноти здійснює перегляд ціни товару в бік її зменшення на весь поставлений згідно з договором поставки товар або перераховує покупцю винагороду в грошовій формі (бонус).
    Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України від 23 травня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» із змінами (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 із змінами (далі – Положення № 201).
    Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
    Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (частина 3 ст. 32, частина 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.
    Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.
    Отже, оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

    Фінансовий лізінг автомобіля: хто є платником транспортного податку

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
    Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
    Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (далі – Декларація).
    Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
    Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
    Враховуючи вищевикладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

    Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
    Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований.
    ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником-роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464).
    Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ.