www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 22 жовтня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС інформує
Версія для друку Написати листа
Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня - листопада 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 375 письмових звернень громадян, що на 244 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 19, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань. А з метою задоволення законних прав та інтересів платників - забезпечено підвищення відповідальності посадових осіб за стан роботи з пропозиціями, заявами та скаргами громадян» - зауважив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян".


Внесено зміні до ПКУ щодо запровадження єдиної звітності з єдиного внеску і ПДФО

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.09.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 183 опубліковано Закон України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).
Закон № 116 вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, зокрема, згідно з нормами Закону № 116 п. 51.1 ст. 51 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Також абзац перший п. 119.2 ст. 119 ПКУ викладено у новій редакції.
Відповідно до нової редакції неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого з них ПДФО, суми нарахованого єдиного внеску, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов’язань платника ПДФО, зменшення сум єдиного внеску та/або до зміни платника ПДФО (застрахованої особи) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Законом № 116 внесені зміни і до ст. 176 ПКУ.
Так, згідно з оновленим п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них ПДФО, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Крім того, п. 296.3 ст. 296 ПКУ доповнено абзацом другим такого змісту: «платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників».
Закон № 116 набере чинності з 01.01.2021.


Новий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – враховуємо зміни!

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З 01 січня 2020 року вводяться в дію зміни, внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» до статей 46 та 52 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1700).
Так, відповідно до внесених змін, зокрема:
1) у декларації про майновий стан особи, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), суб’єкти декларування повинні будуть, заповнюючи інформацію про суб’єкта декларування та членів його сім’ї, додатково зазначати серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, за їх наявності;
2) до членів сім’ї декларанта відносяться:
- особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
- будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, для цілей розділу VII Закону № 1700 членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання Декларації;
3) дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються у Декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду;
4) декларуються отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, а не нараховані;
5) змінено визначення грошових активів суб’єкта декларування або членів його сім’ї, до яких віднесено готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.


Орган ДПС не застосовує до платника штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування єдиного внеску з вини банку

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону № 2464, органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
Норми встановлені п. 1 частини 12 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.
Поряд з цим, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно з п. 129.7. ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Таким чином, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.
Водночас, суб’єкту господарювання необхідно надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря протягом року не перевищує 500 тонн: що з декларуванням?

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені платники екологічного податку.
Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
Водночас, листом ДФС від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 запропоновано платникам екологічного податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю, зокрема, не перевищує граничний обсяг викидів – подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.
Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел.
Таким чином, окремий Додаток 1 «РозрахунокІ № ___ за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається за умови подання до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (далі – Заяви) протягом граничного терміну подання Податкової декларації.
Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання Податкової декларації у наступних звітних періодах поточного року. При цьому окремий додаток 1 до Податкової декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн, не подається.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор