 Версія для друку
 Написати листа
З січня по липень платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 53,8 мільярдів гривень
З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 44 млрд 676,8 млн грн, що на 10 млрд 991,3 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.
Так, до державного бюджету впродовж семи місяців 2019 року спрямовано 30 млрд 431,4 млн грн, що на 7 млрд. 930,9 млн грн (або на 35,2%) більше надходжень січня - липня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 14 млрд 245,4 млн гривень. Це на 3 млрд 60,4 млн грн (або на 27,4%) більше фактичних надходжень січня - липня 2018 року.
За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 9 млрд 111,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 469,2 млн грн (або на 19,2%).
Операції з реалізації суб’єктами господарювання безалкогольного пива у роздріб акцизним податком не оподатковуються
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Норми встановлені п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
В свою чергу під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями).
Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ встановлено ставки акцизного податку, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.
На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Нарахування єдиного внеску на заробітну плату зовнішнього сумісника
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Норми встановлені п. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Водночас при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).
Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108) визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 31 Закону № 108). Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, роботодавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату у розмірі, не нижчому від мінімального.
Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату, нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
При цьому роботодавець розраховує суму єдиного внеску як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день.
Отже, при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи (сумісникам) ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
До уваги платників акцизного податку!
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387640.html надала роз’яснення щодо виправлення помилкових показників, зазначених в акцизних накладних, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року.
Відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) коригування показників акцизної накладної (далі – АН) шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється у випадку, якщо після реалізації пального або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального або спирту етилового особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні такої акцизної накладної.
Пунктом 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що розподіл обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕА РП, між акцизними складами та/або акцизними складами пересувними здійснюється шляхом складання та реєстрації АН. При цьому операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не здійснюються, тобто фізична передача (відпуск, відвантаження) пального не відбувається.
Відповідно показники АН, складених для розподілу обсягів залишків пального, що обліковувалися у платників податку в СЕА РП, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року, не можуть коригуватись шляхом складання розрахунків коригування акцизної накладної.
Формою АН та Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 за № 753/33724, передбачено складання АН з окремими ознаками, які дозволяють їх ідентифікувати, а саме у цьому випадку у відповідному полі зазначається напрям використання пального «3» – розподіл обсягу залишків пального станом на 01 липня 2019 року між акцизними складами/пересувними акцизними складами, де такі обсяги фактично знаходилися.
Під час складання відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ АН (далі – розподільча АН) платниками були допущені помилки, зокрема, в реквізитах отримувача пального, акцизного складу або акцизного складу пересувного такого отримувача, обсягах пального, кодах пального згідно з УКТ ЗЕД.
ДФС у зв’язку зі значною кількістю звернень платників щодо невідповідного розподілу платниками залишків пального між СЕА РП та СЕА РПСЕ пропонує наступну процедуру приведення платниками у відповідність даних СЕА РПСЕ фактичним залишкам пального станом на 01 липня 2019 року, яка погоджена з Міністерством фінансів України:
1. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, які містили невідповідні дані щодо отримувача пального та/або акцизного складу/акцизного складу пересувного та/або кодів УКТ ЗЕД пального.
Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається:
► напрям використання – «0»;
► дата складання – 01.07.2019;
► до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»;
► у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року, у т. ч. з правильними кодами УКТ ЗЕД;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували залишки пального станом на 01 липня 2019 року.
2. Приведення у відповідність даних СЕА РПСЕ, сформованих на підставі розподільчих АН, що містили завищені дані щодо обсягу реалізованого пального.
Особою, яка в розподільчій АН, що містила невідповідні дані, зазначена як отримувач пального, складається АН на операцію з відпуску пального, в якій зазначається:
► напрям використання – «0»;
► дата складання – 01.07.2019;
► до графи 2 табличної частини «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару заноситься текст такого змісту: «Приведення у відповідність даних щодо залишків пального станом на 01.07.2019. Розподільча АН реєстраційний № (номер, зазначений у квитанції № 2 до другого примірника розподільчої АН, що містила невідповідні дані)»;
► у полі «Отримувач пального» зазначаються реквізити особи – платника податку, у якого фактично перебували обсяги такого перевищення пального станом на 01 липня 2019 року;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» переносяться дані з поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» розподільчої АН;
► до поля «Акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне» заносяться реквізити акцизного складу/ акцизного складу пересувного, на якому фактично перебували такі обсяги перевищення пального станом на 01 липня 2019 року.
Дані щодо обсягу реалізованого пального в такій АН містять обсяг перевищення (тобто різницю між завищеним обсягом пального, помилково зазначеним у розподільчій АН, та правильним обсягом пального), який необхідно перенести на акцизний склад/акцизний склад пересувний, де такий обсяг перевищення фактично знаходився станом на 01.07.2019.
Термін виправлення помилок, яких платники припустились у розподільчих АН (тобто термін реєстрації другого примірника АН, складених для виправлення помилок у розподільчих АН) – по 15.08.2019 (включно).
Оскільки виправлення помилок у розподільчих АН потребує складання АН особою, яка в таких розподільчих АН зазначена як отримувач пального, суб’єкт господарювання, який припустився помилки, інформує таких отримувачів про реквізити помилкових розподільчих АН, надає перелік неправильних даних та перелік даних, які отримувачу необхідно зазначити в АН, якими виправляються помилки.
Електронний кабінет – найбільш популярний
електронний сервіс ДФС України
Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє що сервіс Електронний кабінет користується найбільшою популярністю серед платників податків.
Нагадуємо, що «Електронний кабінет» (https://cabinet.sfs.gov.ua/) – персональне автоматизоване робоче місце платника. Цей сервіс містить наступну інформацію: податковий календар; стан розрахунків з бюджетом; листування з органами ДФС; облікові дані; пошук інформації в реєстрах ДФС; подання заяв/запитів; подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; сплата податків (для фізичних осіб); перегляд даних СЕА ПДВ; інформацію з реєстрів; дані про взяття на облік платників; реєстр страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; реєстр платників єдиного податку; інформацію про РРО; інформацію про книги ОРО; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового; інформацію з інших реєстрів.
Також звертаємо увагу, що з повним переліком електронних сервісів, які функціонують та розміщені на офіційному вебпорталі ДФС України можна ознайомитися за посиланням
Версія для друку
Написати листа
|