www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 24 листопада 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Версія для друку Написати листа
У країні заробітну плату отримують лише 11,6 млн осіб, – Олексій Любченко

    На сьогодні в Україні заробітну платну отримують лише 11,6 млн осіб, з яких 2,1 млн – пенсіонери. Тобто 9,5 млн осіб утримують всю країну. Про це в інтерв’ю виданню «Новое время» заявив Голова ДПС Олексій Любченко.
    Очільник ДПС розповів, що у Державному реєстрі фізичних осіб нараховується 44,1 млн осіб, з яких 37,6 млн – це громадяни, які перебувають на підконтрольній території України. Доходи, як свідчить статистика 2019 року, отримували 19,7 млн громадян, тобто 45 %.
    «У нас економічно активне населення за класифікацією ООН (а це – 15-70 років) – близько 34,6 млн. З цієї категорії податкова не бачить на своїй карті України 5,6 млн осіб протягом останніх десяти років», – підкреслив Олексій Любченко.
    На думку очільника податкової вирішити це питання можна за рахунок прив’язки декларування до механізму виборчого права та бюджетного процесу.
    «Чому нам формують політику ті, хто десять років не сплачує податки. Людина ходить, голосує. Я проти. Це моя громадянська позиція. Хочеш користуватися соціальними стандартами? Плати податки – і користуйся. Чому 11,6 млн осіб працюють сплачують податки, ще 1,8 млн зайняли активну позицію та стали підприємцями, а мільйони людей навіть не подумали про роботу, не кажучи вже про податки», – наголосив Олексій Любченко.

    На Дніпропетровщині встановлено факт реалізації пального за відсутності відповідної ліцензії

    Так, на цьому тижні податківцями Дніпропетровщини при проведенні перевірки суб’єкта господарювання «Х» встановлено реалізацію пального за відсутності відповідної ліцензії та несвоєчасно зареєстровані витратоміри - лічильники у встановленому порядку.
    Також, розпорядником акцизного складу не подавались щоденні данні про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби.
    За результатами вищезазначеної перевірки сума фінансових санкцій складає понад 700 тис. гривень.
    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність дотримання вимог діючого законодавства при здійснені операцій у сфері обігу пального та наявну відповідальність за його порушення.
    Тож будьте обережні!

    До уваги платників податків!

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які мають намір використовувати або використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) інформує, що інформаційну допомогу з питань реєстрації та застосування ПРРО можливо отримати за допомогою інструкцій з встановлення та налаштування ПРРО, які розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:
    https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/,
    https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/,
    https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/,
    https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-hrro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/
    Телефон посадової особи ДПІ, відповідальної за надання допомоги та консультування розміщено за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/ «Перелік контактних телефонів для надання консультацій про застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій.

    Закон України № 466: зміни при справлянні акцизного податку

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема у частині справляння акцизного податку.
    Так, Законом України № 466 норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) приводяться у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо:
    виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;
    уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
    Встановлено, що операції з передачі:
    в межах одного підприємства електроенергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, не є об’єктом оподаткування акцизним податком;
    для власного споживання в межах одного підприємства електроенергії, виробленої на цьому підприємстві, не підлягають оподаткуванню акцизним податком;
    доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
    надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;
    встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3 000 гривень за 1 літр), та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку;
    для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) встановлено окрему, відмінну від інших видів тютюну та замінників тютюну, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2403, ставку акцизного податку;
    запроваджено маркування з 01.01.2021 марками акцизного податку пачок (упаковок) цигарок та сигарил;
    нанесення на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили кількості штук у пачці (упаковці).

    За допомогою Електронного кабінету роботодавець може повідомити про прийнятого працівника

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) із змінами.
    Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
    Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413) із змінами, повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
    Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
    Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID.
    Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
    Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
    Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.
    Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

    Плата за марки акцизного податку здійснюється до державного бюджету

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за марки акцизного податку – це плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.
    Норми встановлені п.п. 14.1.148 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
    Відповідно до п. 9 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 1251) плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.
    Підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці (п. 3 Положення № 1251).
    Формою попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428 передбачено подання заявки-розрахунку до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.
    Отже, плата за марки акцизного податку здійснюється до державного бюджету.
    Для отримання банківських реквізитів з метою здійснення плати за марки акцизного податку платнику податків необхідно звернутись до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника.

    Чи має право спадкоємець повернути надміру або помилково сплачені суми єдиного внеску у разі смерті ФОП?

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
    Згідно з частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є: роботодавці, фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
    Статтею 6 Закону № 2464 визначено права та обов’язки платників єдиного внеску.
    Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
    Повернення коштів єдиного внеску у випадках помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок).
    Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиний внесок, у випадках, встановлених п. 5 Порядку (п. 6 Порядку).
    Враховуючи вищевикладене, у разі смерті ФОП – платника єдиного внеску його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником єдиного внеску і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

    Податок на прибуток підприємств: відображення відомостей про нерезидента у декларації

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається за формою, затвердженою наказом Міністерства Фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами (далі – Декларація).
    Звертаємо увагу, що з 20.12.2019 відбулись зміни у разі заповнення додатка ПН до Декларації щодо відомостей про нерезидента.
    Так, при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента», у примітці 1 до додатка ПН у відповідних рядках необхідно зазначати повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті/договорі.
    Також, у разі застосування пільгової ставки податку на прибуток підприємств (при застосуванні міжнародного договору/конвенції) у примітці 4 додатка ПН необхідно вказати назву договору та норму, за якою застосовується передбачена договором ставка податку (відповідно до ст. 103 Податкового кодексу України, щодо порядку застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування).

    Порядок оскарження нарахованих в ІКП сум пені, не зазначених в ППР

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
    Норми встановлені п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Згідно з абзацом першим п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок № 422), визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
    Органу ДПС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку – в режимі перегляду (абзац двадцять другий п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку № 422).
    Органу ДПС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації (абзац двадцять третій п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку № 422).
    Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДПС, визначені главою 7 розділу ІІІ Порядку № 422 та ст. 129 ПКУ.
    ПКУ не передбачено порядок оскарження нарахованих в ІКП сум пені, яка не зазначена в податкових повідомленнях-рішеннях. При цьому, платник податків відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями може звернутися до контролюючого органу в якому перебуває за місцем обліку щодо отримання роз’яснення стосовно історії нарахування пені.

    Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Нарахування, сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

    Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів, податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталії Садики на тему
    «Нарахування, сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»
    Питання 1: Добрий день! Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості (їх частки), що тимчасово не використовуються у господарській діяльності суб’єкта господарювання у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо?
    Відповідь: Добрий день! Податковий кодекс України не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у його діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо, тому за такі будівлі податок сплачується на загальних підставах.
    Питання 2. Вітаю. Суб’єкт господарювання має у власності недобудовану будівлю торговельного комплексу (готовність 90%). Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), на об`єкт незавершеного будівництва ?
    Відповідь: Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
    Об’єктом оподаткування Податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
    Права власності підлягають державній реєстрації (п. 1 ст. 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, далі - Закон).
    Для об’єктів незавершеного будівництва передбачена окрема процедура державної реєстрації прав (ст. 4, ст. 27 1 Закону).
    У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об'єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об’єкта скасовується. Для новоствореного об’єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об’єкту.
    Записи про речові права та їх обтяження щодо об’єкта незавершеного будівництва переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об'єкта (п. 4 ст. 14 Закону).
    Отже, в розумінні Закону об’єкт незавершеного будівництва не вважається об'єктом нерухомого майна.
    Таким чином якщо у Реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва з відкриттям розділу як на об'єкт незавершеного будівництва, то таке майно не є об'єктом оподаткування Податком.
    Питання 3: Доброго дня! Промислове підприємство частину будівель надає в оренду іншим суб’єктам господарювання. Що є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) у разі надання в оренду частки об'єкта нерухомості.
    Відповідь: Доброго дня! Змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон), до п. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з об'єктів оподаткування податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
    Якщо підприємство та приналежне йому нерухоме майно відповідає умовам, визначеним п. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, то у разі надання ним приміщень, як частини будівлі, в оренду обов'язок по нарахуванню податкових зобов'язань з Податку виникає тільки в частині наданої в оренду площі.
    Питання 4: Суб’єкт господарювання згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником об'єкта нерухомості «фотогальванічна електростанція» складові якого відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта (далі - Декларація) належить до підкласу 2302.4 «Електростанції на нетрадиційних джерелах енергії» класу 2302 «Споруди підприємств електроенергетики» розділу 2 «Інженерні споруди» Державного класифікатора будівель та споруд . Чи виникають у нього податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) на об'єкти нерухомості - складові частини фотогальванічної електростанції.
    Відповідь: До об’єктів оподаткування Податком належать, зокрема, об'єкти нежитлової нерухомості (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та є земельними поліпшенням, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
    Таким чином, на об’єкти нерухомості, які не мають ознак будівель в значенні пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та класифікуються у розділі 2 «Інженерні споруди» Класифікатора, не поширюється визначення об'єкта оподаткування Податком.
    Однак оскільки відповідно до Декларації до складу фотогальванічної електростанції також входять об'єкти нерухомості, які мають ознаки будівель в значенні пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то саме такі об'єкти нерухомості мають враховуватись при складанні податкової звітності з Податку.
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор