www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 14 листопада 2019 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління ГУ ДФС інформує
Версія для друку Написати листа
Затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 12.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за № 283/33254 (далі – Наказ № 80).
Наказом № 80 затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) (далі – Порядок).
Наказ № 80 розроблено відповідно до частини п’ятої ст. 299 Митного кодексу України, з метою удосконалення чинної нормативно-правової бази, необхідної для переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній Казначейській службі України (далі – Казначейство) на ім’я ДФС.
Наказом № 80, зокрема, Порядок доповнено розділом IV «Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС».
Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС (далі – депозитний рахунок 3734 ДФС).
Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.
Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.
Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.
Висновок ДФС реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС, який ведеться підрозділом ДФС, за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів. Документи разом з висновком залишаються у підрозділі ДФС.
На реєстр ДФС накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб органу та кваліфікована електронна печатка органу із застосуванням захищених носіїв особистих ключів.
Підрозділ ДФС у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення коригує суму коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів під час митного оформлення товарів (зменшуючи загальну суму на суму коштів, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначає реквізити висновку ДФС, на підставі якого таке коригування проведено.
Інформацію щодо повернення коштів платнику податків посадова особа підрозділу ДФС заносить до журналу реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизованої системи митного оформлення.
Порядок також доповнено новими додатками 4 та 5.
Наказ № 80 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.04.2019 № 28.


ФОП – «єдинник» четвертої групи не подав річну декларацію: наслідки

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку четвертої групи – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на наступне.
Реєстрація ФОП платниками єдиного податку четвертої групи є безстроковою.
Підстави для анулювання такої реєстрації визначені п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не подано річну декларацію з єдиного податку відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, то це є підставою для виключення такого ФОП з Реєстру платників єдиного податку.
За нормами п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ ФОП – платники єдиного податку четвертої групи, які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов перебування на четвертій групі єдиного податку, зокрема не подали річну декларацію, зобов’язані:
сплатити у поточному році єдиний податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 % річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку;
з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається ФОП – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому не забезпечено дотримання сукупності умов.
Аналогічні наслідки і для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи при добровільній відмові від четвертої групи єдиного податку. Групу єдиного податку, до якої переходить такий ФОП, у цьому випадку можна обирати самостійно (п.п. 298.8.7 ПКУ п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Повторно ФОП може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Дохід від продажу корпоративних прав на території України надходить фізособі – резиденту із-за кордону: оподаткування ПДФО

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що дохід, отриманий з джерел за межами України це – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо.
Норми визначені п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є, зокрема фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ, яким визначено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, встановленою п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків), а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з іноземних доходів є платник ПДФО.
Крім того, слід враховувати такому платнику ПДФО вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, відповідно до якого він зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Таким чином, у разі отримання фізичною особою – резидентом доходу з джерелом виплати за межами України (іноземного доходу), зокрема доходу від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО та оподатковується за ставкою 18 відсотків, при цьому такий резидент зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Дніпропетровські місцеві бюджети отримали від ліцензування 21,2 млн. гривень

Станом на перше квітня 2019 року на території області діє 13531 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з яких: 7273 ліцензії на алкоголь та 6258 - на тютюн, отриманих 5819 суб’єктами господарювання. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.
У першому кварталі поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 21 млн. 178,7 тис. грн.. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 15 млн. 128,7 тис. грн. - від ліцензування роздрібної торгівлі.
В той же час, впродовж січня – березня 2019 року призупинено дію 657 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 593 ліцензії, з яких 18 - за порушення законодавства у частині продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв (7 ліцензій) та тютюнових виробів (11 ліцензій).
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор