www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 29 вересня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
За місяць зареєстровано 32,2 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій

    Майже 400 суб’єктів господарювання протягом місяця скористались безкоштовними програмними рішеннями від ДПС та зареєстрували 32,2 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
    Серед тих, хто зареєстрував ПРРО, близько 100, або 25% – це юридичні особи, 300, або 75 % – фізичні особи - підприємці). Юридичними особами зареєстровано 31,9 тис. ПРРО, або 99%, фізичними особами - підприємцями – 0,3 тис., або 1 %.
    Під час здійснення розрахункових операцій цими суб’єктами господарювання засобами ПРРО передано до фіскального сервера ДПС для фіскалізації (реєстрації) більше 12,6 млн розрахункових документів (чеків).
    Найбільша питома вага ПРРО – близько 31 тис., або 96% застосовується у сфері фінансової діяльності, близько 0,5 тис. або 1,6 % ПРРО – у сфері оптової та роздрібної торгівлі.
    ДПС спостерігає щоденну динаміку приросту кількості зареєстрованих ПРРО та чеків, що свідчить про зацікавленість суб’єктів господарювання у використанні ПРРО.
    Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій. Суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ДПС було надано для застосування два безкоштовних програмних рішення.
    Враховуючи, що обов’язок щодо застосування РРО та/або ПРРО для усіх фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку ІІ-IV груп настає
    з 1 квітня 2021 року, ДПС створено умови для подальшого тестування безкоштовних програмних рішень.
    Крім цього, ДПС забезпечується робота АРІ фіскального сервера ДПС, використовуючи які, суб’єкти господарювання можуть розробляти комерційні ПРРО для власних чи комерційних потреб.

    Михайло Тітарчук: ДПС, як і платники податків прагнуть мати досконалу законодавчу базу

    Статистика судових справ, які порушені в податковому сегменті, свідчить про недосконалість податкового законодавства в частині механізмів адміністрування. Тому ДПС приділяє велику увагу методологічній роботі, формуванню пропозицій до змін податкового законодавства, які були б прийнятні для платників, надавали можливість прозорого адміністрування податків, зборів та платежів. Про це заявив заступник Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук в інтерв’ю виданню «БЛОГИ LIGA.NET».
    За його словами, з початку року в судах різних інстанцій перебуває понад 84 тис. справ на загальну суму позовних вимог – 313,2 млрд гривень.
    Позивачем у 16,7 тис. справах виступає Державна податкова служба України.
    «За результатами розгляду спорів за участю органів ДПС можна констатувати, що на користь податкових органів вирішується близько 51% від кількості та суми розглянутих судами справ. На користь ДПС вирішено справ на суму 23 млрд гривень», - зазначив Михайло Тітарчук.
    Він підкреслив, що найбільша питома вага серед ініціативних судових справ належить справам щодо стягнення податкової заборгованості. Значно меншу кількість становлять справи про визнання боржників банкрутами.
    За півріччя надходження коштів до бюджету за рішеннями судів склало майже 1 млрд грн. Це − на 68 % більше, ніж за аналогічний період 2019 року.
    Заступник Голови ДПС також зазначив, що наразі значною є питома вага справ щодо відновлення податкового ліміту платника податків у СЕА ПДВ на суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зараз на розгляді в судах різних інстанцій нараховується 107 таких спорів на суму майже 2 млрд гривень.
    З огляду на це, Верховним Судом України сформована правова позиція, згідно з якою коригування реєстраційного ліміту грошових зобов'язань в системі електронного адміністрування здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі. Така позиція має вирішальне значення для формування подальшої судової практики такої категорії.
    «Запевнюю, ДПС, як і платники податків прагнуть мати досконалу законодавчу базу, яка знівелює будь-які можливості неоднозначного тлумачення норм та положень податкового законодавства. Наслідком чого стане суттєве зменшення звернень до судів», - наголосив Михайло Тітарчук.

    Олексій Любченко: За останні 4 місяці сплачені податки перевищили очікування на 29,5 млрд грн

    За оперативними даними у січні – серпні 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до загального фонду державного бюджету надійшло 355,7 млрд грн. Це на 52,5 млрд грн, або на 17,3% перевищує відповідний показник минулого року. В т.ч. за травень – серпень +22,5%.
    «Сума сплачених податків у травні-серпні перевищила очікуваний рівень на 29,5 млрд грн. Це дозволило не тільки ліквідувати податковий розрив в сумі 11,7 млрд грн, що виник у січні-квітні поточного року, але і суттєво скоротити відставання за доходами загального фонду державного бюджету в цілому по країні (з 44,2 млрд грн за січень – квітень до 18,4 млрд грн), - наголосив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. - Це найкращий вклад у зміцнення фінансової незалежності держави».
    За словами Олексія Любченка, досягти таких показників вдалося завдяки посиленню боротьби з тіньовими схемами та без додаткового навантаження на реальний сектор економіки.
    «Ми неодноразово наголошували, що за умови усунення недоброчесної конкуренції з боку тіньового сектору економіки, платники податків отримають мотивацію до виконання своїх зобов’язань перед державою в повному обсязі», - зазначив Олексій Любченко.
    Він також зазначив, що темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 8 місяців 2020 становить +10,8%, при скороченні ВВП (за даними Мінекономіки) на 6,5% у І півріччі поточного року, в т.ч. у ІІ кварталі поточного року – на 11%.
    Надходження податку на додану вартість у січні – серпні становили 73,9 млрд гривень. Це у 1,4 рази, або на 22,2 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. Фактичний рівень надходження ПДВ перевищив очікуваний на 38,3%, або на 20,5 млрд гривень.
    У серпні 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло 56,3 млрд грн. Це на 14,0 млрд грн, або на 33,2 % перевищує очікувані надходження, та на 6,1 млрд грн більше надходжень серпня 2019 року. До бюджету додатково надійшло 9,2 млрд грн. Порівняно з серпнем минулого року сума надходжень ПДВ збільшилась в 1,7 рази.

    Платники Дніпропетровщини за січень – серпень 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 41 мільярд гривень

    За січень – серпень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 30 млрд 279,7 млн гривень.
    Так, до державного бюджету надійшло 14 млрд 305,8 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 15 млрд 973,9 млн гривень.
    За підсумками восьми місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 10 млрд 664,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 287,9 млн гривень.

    Податок на нерухомість: про обчислення для фізичних осіб

    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
    а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
    б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
    в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
    Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
    а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
    б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
    в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
    г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
    Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
    Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
    Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
    Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
    Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

    Закон України № 466: удосконалено порядок оформлення перевірок

    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на нововведення, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які стосуються підвищення якості оформлення посадовими особами контролюючих органів матеріалів документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021, порядку їх розгляду та прийняття податкових повідомлень-рішень за їх результатами, а також реформування інституту відповідальності платника податків.
    Так, внесені зміни до ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оформлення результатів перевірок. Зокрема, надано визначення «акт перевірки», «довідка перевірки», «матеріали перевірки».
    Передбачено, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
    ПКУ доповнено нормою щодо розгляду акта перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, у разі їх подання платником податку, комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (п.п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
    Доповнення до ст. 86 ПКУ передбачають також конкретні питання, які досліджуються комісією з питань розгляду заперечень (п.п. 86.7.4. п. 86.7 ст. 86 ПКУ), а саме така комісія:
    встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
    розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);
    досліджує питання наявності або відсутності обставин що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які наступає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності;
    досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
    визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених ПКУ.
    При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмету розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

    Операції з постачання маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ

    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника ПДВ в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника ПДВ до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
    Норми встановлені п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
    Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПКУ.
    Отже, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.


    Трансфертне ціноутворення: деякі особливості заповнення звіту

    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
    Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою є українська мова.
    Враховуючи зазначене, Звіт заповнюється українською мовою.
    Однак, відповідно до п. 2 розділу III Порядку у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» вказується повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі.
    У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України зазначається овне найменування нерезидента – пов’язаної особи.
    У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента.
    Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу IV Порядку у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначається повне найменування, яке зазначено у контракті (угоді). У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента.
    Враховуючи вищезазначене, відомості щодо повного найменування особи, які наводяться у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» та у рядку «Повне найменування особи» розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатка до Звіту зазначаються мовою, наведеною у контракті, при цьому Звіт заповнюється українською мовою.


    Обережно! Шахраї!

    Відділом з питань запобігання корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зафіксовано спроби телефонного психологічного тиску з боку шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою незаконного отримання грошових коштів. Використовуючи номер:
    066 7230078
    і прикриваючись нібито належністю до податкової служби, злочинці погрожують платникам податків майбутнім ускладненням в їх підприємницької діяльності та вимагають сплачувати грошові кошти, чим відверте дискредитують державних службовців, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
    Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор