Станом на 01.10.2020 за звітний 2019 рік громадянами подано 106,4 тис. декларацій про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки. Задекларована сума до повернення становить 281,1 млн гривень.
Найбільша частина декларацій подана платниками з метою отримання податкової знижки за навчання – 80% від загальної кількості декларацій. Далі – витрати на сплату страхових платежів та пенсійних внесків (18 %) та проценти, сплачені за іпотечним кредитом (1,5%).
У минулому, 2019 році (за звітний 2018 рік), загалом громадянами подано 147,3 тис. декларацій про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки. Задекларована сума до повернення становила 323,8 млн гривень.
Нагадаємо, що для отримання знижки за 2019 рік необхідно заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи.
Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.
До уваги фінансових агентів!
Павлоградсько-Синельниківський відділ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до Закону України від 29 жовтня 2019 року № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» (далі – Угода FATCA) та п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансові агенти України зобов’язані щороку, до 01 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496. Відповідно до документа фінансові агенти України зможуть подавати до ДПС України через платформу IDES (International Data Exchange Services – Міжнародна служба обміну даними) звіти про підзвітні рахунки, відкриті платниками податків США в українських фінансових установах у випадках та в обсязі, визначених Угодою. Обмін інформацією буде централізовано здійснюватися ДПС України до податкового органу Сполучених Штатів Америки (IRS) з дотриманням вимог українського законодавства.
Враховуючи ситуацію з COVID-19, Службою внутрішніх доходів США опубліковане повідомлення про перенесення строків подання звітів за 2019 до 31 грудня 2020 року.
Зважаючи на те, що у ПКУ встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки через портал IDES до ДПС України подовжуються до 01 грудня 2020 року.
Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.
Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» із змінами та доповненнями порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:
► в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
► орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
► орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.
У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою – 20%.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Отже, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.
Скасування державної реєстрації припинення юридичної особи: чи повідомляти контролюючий орган?
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.
Норми встановлені ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755).
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (п. 1 ст. 13 Закону № 755).
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону № 755).
Згідно з п. 3 ст. 13 Закону № 755 та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.
Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом № 755 (п. 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1588).
Закон України № 466: про звітні періоди для подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Податковим кодексом України з урахуванням змін, внесених Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466)) визначені наступні податкові періоди для подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку:
► для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)): календарний квартал, півріччя, три квартали, календарний рік;
► для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі (які є платниками дивідендів на державну частку): календарний рік.
Державні унітарні підприємства та їх об’єднання складають Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що використовується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Розрахунок) наростаючим підсумком та подають до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Цей термін застосовується щодо звітності за календарний квартал, півріччя, три квартали, але не щодо звітування за рік.
Законом № 466 передбачений триваліший термін для подання Розрахунку, який складають наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (разом із річною фінансовою звітністю).
Таким чином, останній день подання Розрахунку:
◄ за півріччя 2020 року було 10 серпня 2020 року (понеділок);
◄ за три квартали – 10 листопада 2020 року (вівторок);
◄ за 2020 рік у цілому – 01 березня 2021 року (понеділок).
Особливі правила подання зазначеної звітності передбачені абзацом четвертим п. 49.19 ст. 49 ПКУ для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків.
З урахуванням уточнення, внесеного Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), це правило має такий вигляд: незалежно від того чи сплачують ці товариства дивіденди на державну частку або частину чистого прибутку (доходу) (у разі неприйняття ними рішення про виплату дивідендів на державну частку до 01 травня року, що настає за звітним), такі платники складають Розрахунок за підсумками звітного року та подають його до контролюючих органів один раз на рік у термін до 01 липня року, що настає за звітним.
Наприклад, якщо звітним роком є 2020 рік і господарське товариство, корпоративні права якого належать державі, не прийняло рішення про виплату дивідендів до 01 травня 2021 року, то відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) таке товариство має скласти Розрахунок за 2020 рік та подати звітність до податкових органів у строк до 01 липня 2021 року.
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі встановлений єдиний термін для сплати до бюджету дивідендів на державну частку, сплати частини чистого прибутку (доходу) та подання до контролюючих органів Розрахунку – до 01 липня року, що настає за звітним.
Зміни до підпунктів 49.18.6 та 49.18.7 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 ПКУ, внесені Законом № 466, набрали чинності з 23.05.2020.
Зміни до п.п. 49.18.6 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 ПКУ, внесені Законом № 786, набрали чинності з 08.08.2020.
Фонд соціального страхування затримує виплату коштів: в який термін роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок?
ПАвлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно з п.п. 4 п. 2 розділу IV Інструкції № 449 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 Інструкції № 449, зокрема підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (п.п. 1 п. 3 розділу IV Інструкції № 449).
Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (п.п. 6 п. 3 розділу IV Інструкції № 449).
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу IV Інструкції № 449).
Враховуючи зазначене вище, роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.
Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 15 жовтня 2020 року відбулась пресконференція на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ».
У пресконференції прийняв участь заступник начальника управління – начальник відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артем Прихорчук.
Він розповів яким чином платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків.
«Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, платнику необхідно подати заяву про надання такої довідки за встановленою формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.
У заяві обов’язково вказується, відповідно до якого нормативно-правового акта довідка видається, а саме – назва нормативно-правового акта, його номер та дата прийняття. Заява подається на вибір платника: у паперовій формі – до органу Державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника; в електронній формі – на адресу органу Державної податкової служби за основним місцем обліку через приватну частину Електронного кабінету, з дотриманням вимог законодавства. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві, упродовж 5 робочих днів», – зазначив Артем Прихорчук.
Податківець зупинився на питаннях щодо відповідальності, що передбачені до суб’єктів господарювання, якщо вони своєчасно не сплачують розстрочені суми податкового боргу та при відчуженні майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу.
Також, він акцентував увагу на заходах примусового стягнення, які застосовуються до платників за несплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
«Порядок стягнення заборгованості з платників визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) із змінами. Відповідно до зазначених документів, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Так, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки.
Окрім цього, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. До того ж, передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки», – підсумував Артем Прихорчук.
Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано майже 210 тис. адміністративних послуг за дев′ять місяців поточного року
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
Загалом у січні – вересні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 215,2 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 209,8 тис. – надано адміністративні послуги.
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусном SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.
Про стан проведення деклараційної кампанії 2020 року
За підсумками деклараційної кампанії 2020 року станом на 01.10.2020 громадянами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність Дніпропетровської області, за 2019 рік подано 42 581 податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація).
Загальна сума задекларованих доходів становить 5 178,2 млн грн, що на 705,8 млн грн (або на 15,8 %) більше ніж за аналогічний період минулого року.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена фізичними особами до сплати в бюджет, становить 178,8 млн грн, що на 75,6 млн грн (або на 73,3 %) більше ніж у минулому році. Сума військового збору, яка визначена до сплати в бюджет, становить 26,3 млн грн, що на 12,4 млн грн (або на 88,5 %) більше ніж у минулому році.
Дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, задекларували 2 789 громадян. Загальна сума отриманого ними доходу складає майже 549,2 млн гривень.
Дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1 833 громадян. Загальна сума такого доходу складає 488,0 млн гривень.
Також 214 громадян задекларували іноземні доходи. Загальна сума отриманого ними доходу складає 764,5 млн гривень.
Інші доходи задекларували 22 573 громадян. Загальна сума отриманого доходу ними складає 1 198,3 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 346 громадян, це на 53 особи (або на 18,1 %) більше ніж у минулому році. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 3 176,2 млн грн, що на 545,6 млн грн (або на 20,7 %) більше ніж у минулому році. Задекларована ними до сплати сума ПДФО складає 104,5 млн грн, що на 70,0 млн грн (або на 203,2 %) більше, ніж у минулому році. Сума військового збору до сплати складає 14,5 млн грн, що на 10,5 млн грн (або на 266,1 %) більше ніж у минулому році.
Крім того, правом на податкову знижку скористалися 6 449 громадян. Загальна сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету складає 15,9 млн гривень.
Уточнено окремі умови надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 14.10.2020 набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 905-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно» (далі – Закон № 905).
Законом № 905 п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підпунктом «з», відповідно до якого платниками туристичного збору не можуть бути особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.
Крім того, п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту:
«При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до цього підпункту».
Закон № 905 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.10.2020 № 199.
Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу: zvit@sta.gov.ua
Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).
Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).
Пакет звітних документів – це певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).
Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання адміністративних послуг»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання адміністративних послуг».
Питання 1: Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, як подати заяву 1-РРО в електронному вигляді?
Відповідь: Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в податковому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (глава 2 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок № 547).
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до податкового органу заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547).
Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви за ф. №1-РРО в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Реєстраційну заяву за ф. №1-РРО суб’єкт господарювання може подати через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua. Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису. У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за формою «J1311401 – Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО».
Усі розділи реєстраційної заяви за ф. №1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.
При заповненні реєстраційної заяви за ф. №1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» платник обирає потрібну інформацію щодо сфери застосування РРО з довідника в спливаючому вікні за посиланням: «розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО»/«Пошук у довіднику»/«код» та «назва» сфери застосування РРО».
Питання 2: Який порядок переходу на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп?
Відповідь: Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Питання 3: Як отримати довідку про відсутність заборгованості в електронному вигляді для участі у тендері?
Відповідь: Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.
Заява подається з використанням кваліфікованого електронного підпису в електронній формі на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://cabinet.tax.gov.ua. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи,
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано,
- позначку про отримання довідки в електронній формі.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Питання 4: Чи може фізична особа – підприємець надати запит на отримання довідки про доходи користуючись електронними сервісами ДПС України ?
Відповідь: Сервіс Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Фізична осіба – підприємець (далі – ФОП) може надати лист (запит) на отримання довідки про доходи в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до відповідного органу ДПС.
Форма такого листа має містити наступні реквізити:
-регіон в якому знаходиться орган ДПС;
-орган ДПС, до якого відправляється лист;
-тип документа;
-тематика звернення;
-короткий зміст листа;
-сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).
Запит на отримання довідки про доходи (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, а також предмет Запиту.
Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Питання 5: Чи мають змогу неприбуткові організації подати Заяву 1-РН через Електронний кабінет?
Відповідь: Неприбуткові організації мають змогу подати реєстраційну заяву за формою 1-РН (далі – Заява) з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій», зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (пункт 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 зі змінами та доповненнями).
Заяву в електронному вигляді платник створює у строки та відповідно до порядку, визначеному законодавством, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Засобами електронного зв’язку Заява в електронній формі подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Протягом двох годин з часу отримання електронного документу платнику надсилається перша квитанція, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, платник повідомляється про результати такої перевірки.
За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, контролюючим органом друга квитанція не направляється.
У разі прийняття контролюючим органом за результатами розгляду Заяви рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру, протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви платнику надсилається друга квитанція.
Платник зобов’язаний, зокрема, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них КЕП і печатками платника та отриманих електронних документів з КЕП чи печаткою контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.
|