www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Понеділок, 6 квітня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
Співробітники ДПС виявили понад 10 тис. пляшок горілки з акцизними марками з ознаками підробки

Державна податкова служба України приділяє значну увагу дотриманню суб’єктами господарювання правил обігу підакцизних товарів.

Так, 10 лютого 2020 року співробітники ГУ ДПС у м. Києві провели фактичну перевірку на складах одного з оптових реалізаторів лікеро-горілчаної продукції. У ході перевірки податківці виявили алкогольну продукцію відомої торгової марки з марками акцизного податку із зазначенням ставок, що не відповідають чинним. Як наслідок, податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві було вилучено 10 080 пляшок горілки.

Зазначимо, що працівники Державної податкової служби, починаючи з січня 2020 року, проводять планові заходи у мережах роздрібної торгівлі щодо виявлення в обігу підакцизної продукції з порушенням норм чинного законодавства.

Загалом з початку року податківці здійснили 17 фактичних перевірок, у ході яких виявили порушення та застосували штрафні санкції на загальну суму 538 тис. гривень. За встановленими фактами незаконної реалізації Державна податкова служба додатково ініціюватиме перевірку підприємств-виробників алкогольної продукції.

«Податкова посилює боротьбу з тіньовим ринком лікеро-горілчаної продукції. Це лише початок. І ми не зупинимося допоки не наведемо порядок у цій сфері. Ті, хто торгують контрафактом, повинні зрозуміти, що ми не дозволимо обкрадати бюджет», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.


Основні випадки обов’язкового подання
податкової декларації про майновий стан і доходи

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що продовжується деклараційна кампанія 2020.
Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом 2019 року, а саме:
від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування) (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);
від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Довідково:
* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року – 4 173 гривня;
** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня.

До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

Податок на прибуток підприємств:
врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ. Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.


При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464.
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:
за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;
подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464.
У відповідності до ст. 165Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника ПДВ рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Норми встановленні п. 200№.3 ст. 200Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, згідно з п. 200№.4 ст. 200ПКУ, на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200№.3 ст. 200ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 ст. 43 ПКУ.
Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор