Рішення для програмних РРО від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова ДПС Сергій Верланов відвідав форум «Attractive Ukraine: Checkpoint 2019», на якому обговорювались і генерувалися реальні кроки по відновленню кредитування. Сприятлива податкова політика і податкове адміністрування допоможе фінансовому зміцненню підприємств, підвищить їх рейтинг як позичальників. А відтак, і розширить доступ до банківських кредитів.
Голова ДПС розповів про перші кроки і перспективи реформування Податкової служби, яке має на меті підвищення добровільності сплати податків. За словами Сергія Верланова, для досягнення цієї мети ДПС розбудовуватиме податкові сервіси, замість силового тиску на бізнес підвищуватиме рівень аналітичної роботи для виявлення ризикових операцій.
«Це дозволить суттєво зменшити кількість перевірок. Зараз ми проводимо 5 тис. планових та 15 тис. позапланових перевірок щорічно. Переорієнтація на інтелектуальну роботу дозволить перевіряти тільки ризикових платників. Як результат – збільшиться відсоток сплати за результатами перевірок – з нинішніх 10 – 15 % до 40 %. Також плануємо зменшити кількість судових справ. Судитися з платниками будемо тільки за наявності залізної доказової бази», – розповів Сергій Верланов.
За словами очільника ДПС, податкова служба вже розпочала кадрове перезавантаження – оголошені конкурси на заміщення 82 посад в Офісі великих платників податків Державної податкової служби.
«Одним із головних викликів для нас сьогодні є забезпечення виконання законів, якими впроваджуються нові правила використання РРО. З 1 січня ми маємо надати для тестування всім бажаючим безкоштовні програмні реєстратори розрахункових операцій, які також будуть безкоштовними і в обслуговуванні. Це пряма норма закону. І ми зараз працюємо над тим, щоб виконати цю вимогу», – зазначив Сергій Верланов.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/396017.html
Щодо адміністрування акцизного податку та застосування штрафних санкцій
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396036.html повідомила наступне.
З 20 жовтня 2019 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), а саме:
- штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120І.1 – 120І.3 ст. 120І ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року;
- штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128№.2 ст. 128№ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року;
- штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128№.3 ст. 128№) застосовуються з 01 січня 2020 року;
- підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
Разом з цим наводимо редакцію нового п. 28, яким доповнено підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
«28. Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 23 цього підрозділу.
У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п. 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:
а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;
б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.»
Нагадуємо, що 20 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон № 129. Прийнятий Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 у газеті «Голос України» № 200, 23.10.2019 у газеті «Урядовий кур’єр» № 202.
Створення та подання фінансової звітності можливо за допомогою Електронного кабінету
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).
Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.
При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».
Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.
При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».
ФОП – «загальносистемник»: строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати ПДФО
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – ФОП, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Крім того, ФОП, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Згідно із п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).
Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі, зокрема, не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).
Нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).
Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.
|