www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Неділя, 1 листопада 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
Фахівці Державної податкової служби України взяли участь у операції, яку проводила Служба безпеки України, щодо припинення діяльності у Києві масштабного конвертаційного центру. Цей конвертцентр за час своєї роботи організував обіг коштів на понад 15 млрд гривень.

Як відзначив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу в СБУ, це вперше за останні роки така масштабна спільна спецоперація СБУ та ДПС. Завдяки такій співпраці вдалося не лише викрити протиправну діяльність а й упередити в подальшому використання злочинної схеми, яка коштувала б бюджету значних сум.
«Посилення уваги Державної податкової служби до припинення схем зловживань з ПДВ вже дозволило забезпечити додаткові кошти до бюджету. Так, на сьогодні ми вже маємо 22 млрд гривень додаткових податкових надходжень. Це ті кошти, які спрямовані на своєчасне фінансування соціальних зобов’язань держави перед громадянами, фінансування соціальних проектів тощо. 22 мільярди гривень – це ті кошти, які ми не будемо додатково позичати, за які ми не будемо сплачувати відсотки та за які не доведеться виконувати політичні умови при запозиченні. Розкриття таких схем і є результатом цифровізації, про яку говорить вище політичне керівництво держави», – наголосив Євген Олейніков.
Водночас, за його словами, боротьба зі схемами – це захист не лише українського бюджету від недонадходжень коштів, які знаходяться в тіні, а й захист чесного бізнесу від недобросовісної конкуренції.
«При зменшенні ВВП сьогодні спостерігається зростання обсягу реалізації. Тобто рівень тіньової економіки зменшився, а покупці перейшли в легальний сектор. ПДВ своєчасно відшкодовується підприємствам, а, отже, в них з’являються обігові кошти, що впливає на зростання реалізації продукції підприємствами реального сектору економіки. А це, зокрема, свідчить про те, що підприємства не скорочуватимуть, а навпаки, створюватимуть легальні робочі місця», – зазначив Євген Олейніков.
Викритий під час спільної операції конвертцентр функціонував протягом 2019 – 2020 років. Його організатори зареєстрували понад 400 фіктивних фірм. З допомогою конвертцентру тисячі підприємств, зокрема державних та комунальних, ухилялися від сплати податків в особливо великих розмірах.
«Весною цього року ми розпочали тісну співпрацю з Державною податковою Службою для блокування схем з мінімізації податків через електронні системи ДПС. Спільна робота вже дозволила повернути до бюджету мільярди гривень та унеможливити такі оборудки у майбутньому», ­– наголосив начальник управління Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.
До організації злочинної схеми причетні посадовці комерційних банківських установ і колишнє керівництво Державної податкової служби. Вони, зокрема, давали можливість замовникам оминати систему автоматизованого моніторингу оцінки ступенів ризику. Таким чином зловмисники отримали можливість використовувати вразливості інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС і як наслідок – ухилятися від сплати податків.
Цей конвертаційний центр був частиною більш глобального протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ, який раніше блокувала СБУ у ДПС.
Слідчі дії тривають.
Нагадаємо, за участі Державної податкової служби Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора та Державною службою фінансового моніторингу провела спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання.
За версією слідства, у період свого існування у 2019-2020 роках ця схема щомісяця завдавала державі збитків на понад 2 мільярди гривень.
ДПС та СБУ й надалі застосовуватимуть комплексний підхід у напрямі руйнування протиправних схем з ПДВ.
Переглянути відео виступу заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова під час брифінгу можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/6759.html


На зустрічі очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з представниками об’єднаних територіальних громад обговорювались нагальні питання

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 07 жовтня 2020 року відбулася зустріч начальника ГУ ДПС Чуб Ганни з представниками об’єднаних територіальних громад та органів місцевого самоврядування на тему «Вплив нормативної грошової оцінки земельних ділянок на дохідну частину місцевих бюджетів, прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення».
Захід пройшов за участі керівників структурних підрозділів ГУ ДПС, представника редакції Всеукраїнської професійної бухгалтерської газети «Все про бухгалтерський облік» (м. Дніпро Дніпропетровської області).
Очільниця ГУ ДПС ознайомила учасників зустрічі з підсумками роботи податкових органів регіону за 9 місяців 2020 року та зазначила: «Співпраця податківців області з об’єднаними територіальними громадами – один з важливих та дієвих напрямків наповнення місцевих бюджетів нашого регіону, особливо зараз – в умовах децентралізації, коли значно зростає роль та відповідальність органів місцевого самоврядування за надходження коштів до місцевих скарбниць».
Вона акцентувала увагу, що одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є плата за землю та звернула увагу присутніх на важливість питань, пов’язаних з проведенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Чуб Ганна подякувала кожного із присутніх за те, що знайшли час для зустрічі та долучились до обговорення нагальних питань сьогодення.
Начальник управління податкового адміністрування ГУ ДПС Вікторія Каліногорська зауважила: «Питання місцевого оподаткування є важливим інструментом функціонування та розвитку місцевого самоврядування. Адже успішне виконання функцій та завдань, покладених на органи місцевого самоврядування, неможливе без належного фінансового забезпечення».
Вона зазначила, що правове регулювання питань, пов’язаних з проведенням грошової оцінки земель, земельних ділянок, та землеоціночною діяльністю, визначено Законом України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (зі змінами) (далі – Закон № 1378). За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі положень статті 20 Закону № 1378 складається технічна документація із землеустрою, відповідно до вимог Закону України від 22.05.2003 № 858 «Про землеустрій» із змінами.
Технічна документація земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, – відповідними районними радами.

Інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Новації, запроваджені законами України № 466 та № 786»

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що 07.10.2020 на платформі ІА «Мост-Днепр» відбулася інтернет-конференція начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни ЧУБ на тему «Новації, запроваджені законами України № 466 та № 786».
У рамках цієї інтернет-конференції очільниця ГУ ДПС розповіла про підсумки роботи ГУ ДПС за 9 місяців поточного року.
Вона зазначила, що у січні – вересні 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) понад 33,7 мільярдів гривень, що 90,7 мільйонів гривен більше ніж за 9 місяців минулого року.
При цьому, до Державного бюджету країни надійшло понад 15,8 мільярдів гривень, до місцевих бюджетів регіону – майже 17,9 мільярдів гривень.
За підсумками дев’яти місяців поточного року надійшло майже 12,1 мільярд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 401,4 мільйони гривень перевищує минулорічні показники.
Наводимо питання, які цікавили платників під час конференції, пов’язані з новаціями, запровадженими законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон України № 466), основні положення якого набрали чинності 23 травня 2020 року, та від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (Закон України № 786), що набрав чинності 08 серпня 2020 року.
Питання 1. Вітаю! Мене цікавить питання, якщо отримувач доходу –нерезидент, який не є бенефіціарним отримувачем доходу, чи дозволяється застосування міжнародного договору України?
Відповідь: Добрий день!
Положення статті 103 Податкового кодексу України (Кодекс) Законом України № 466 доповнено новими нормами, відповідно до яких податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.
У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:
а) від отримувача доходу – заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у п.п. «б» п. 103.2 ст. 103 Кодексу;
б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу – заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.
Питання 2. Добрий день! Хочу отримати відповідь на наступне питання. За рішенням суду скасовано анулювання реєстрації мене, як платника ПДВ: що у такому разі із сумою ПДВ, на яку я маю право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь: Вітаю!
Законом України № 466 статтю 2001 Кодексу доповнено новими нормами (п. 2001.3) .
Так, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником ПДВ такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ст. 184 Кодексу.
Питання 3. Доброго дня!
Скажіть, будь ласка, як я можу при отриманні податкової знижки за 2019 рік підтвердити понесені витрати?
Відповідь. Добрий день!
Законом України № 466 внесено зміни до п. 166.2 ст. 166 Кодексу у частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки.
Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Звертаємо увагу, що відповідно до внесених Законом України № 466 змін до ст. 166 Кодексу з 23.05.2020 платник ПДФО може підтвердити витрати електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно). Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації.
Питання 4. Добрий день. Хотілось уточнити, як можна отримати консультацію за допомогою Електронного кабінету?
Відповідь. Вітаю!
Законом України № 466 внесено зміни до Кодексу, зокрема в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (ІПК).
Так, з 01 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Для цього платнику необхідно подати запит на ІПК через меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету.
Запит на ІПК в електронній формі необхідно оформлювати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Крім того, податковий орган має право надавати індивідуальні податкові консультації також в електронній формі.
Також відповідно до змін, внесених Законом України № 466, збільшено з 10 до 15 календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.
Загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів.
Питання 5. Доброго дня! Я приватний підприємець – «єдинник» другої групи і хочу запитати: з якого періоду я зможу відмовитись від обов’язку ведення книги обліку доходів?
Відповідь. Вітаю!
Відповідно до Закону України № 786 з 01 січня 2021 року скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОПи – «єдинники» будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Кодексу.
Водночас, по 31 грудня 2020 року згідно з вимогами Кодексу ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОПи – «єдинники» необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Питання 6. Добрий день. У мене таке питання: як підтвердити достовірність номера облікової картки платника податків?
Відповідь. Добрий день.
Відповідно до норм Кодексу за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Згідно з доповненнями, внесеними Законом України № 786 до п. 70.9 ст. 70 Кодексу, підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, тобто картка платника податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором за потребою пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі – платників податків, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Трудові відносини: про укладання трудового договору

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір може бути:
безстроковим, що укладається на невизначений строк;
на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Письмовий трудовий договір обов’язково оформлюється у письмовому вигляді у випадках, передбачених законодавством, а саме:
при організованому наборі працівників;
при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
при укладенні контракту;
у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
при укладенні трудового договору з фізичною особою;
при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
в інших випадках, передбачених законодавством України (ст. 24 КЗпП).
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Письмовий трудовий договір має містити у собі всі істотні умови, а саме: трудові обов’язки, режим роботи, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови оплати праці, пільги, компенсації, додаткові гарантії тощо.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами.


Про заповнення Книга обліку доходів і витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання праці найманих працівників

Павлоградсько-Синельниківський відді організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481).
Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481).
Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:
1) у графі 1 зазначається дата запису;
2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;
4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);
5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;
6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;
7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;
8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;
9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
При цьому нормами ПКУ та Порядком № 481 відсутня вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор