www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Вівторок, 24 листопада 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Версія для друку Написати листа
Обирайте послуги Контакт-центру ДПС - це зручно та оперативно

    Контакт-центр ДПС надає суб’єктам господарювання та громадянам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, а також щодо роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС. Відповіді надаються за визначенням абонента: телефоном, факсом, електронною поштою.
    Також Контакт-центр приймає:
    звернення заявників на сервіс «Пульс»;
    усні звернення громадян відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
    інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» зі змінами та доповненнями;
    повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.
    Отримати послуги Контакт-центру в режимі оn – line, надати усні звернення громадян, інформацію на сервіс «Пульс» та про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади» можна зателефонувавши за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).
    Для отримання інформаційно-довідкових послуг у період карантину телефонуйте з 8:00 до 18:00 години, для інформаційної підтримки з питань застосування програмних РРО до 20:00 години, крім суботи, неділі та святкових днів.
    Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру ДПС зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

    Сервіс «Пульс» — оперативне реагування на інформацію

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України у постійному режимі приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання стосовно неправомірних дій, бездіяльності або можливих корупційних проявів з боку посадових осіб структурних підрозділів та територіальних органів Державної податкової служби.
    Заявники можуть надавати інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши в інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», або надіслати відповідну інформацію на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.


    Надходження ЄСВ за дев′ять місяців 2020 року на 401 млн гривень перевищили минулорічний показник

    Надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – вересня 2020 року від платників податків Дніпропетровщини склали 12 млрд 089,8 млн гривень.
    Цей показник на 401,1 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період.
    Фактичні надходження єдиного внеску протягом вересня 2020 року склали 1 млрд 425,4 млн гривень.
    Станом на 01 жовтня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 369,7 тисяч.

    Дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «невірний пароль або ключ пошкоджено»

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для усунення помилки «невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:
    - який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
    - правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
    - чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
    - чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
    У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КН ЕДП ІДД ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

    Олексій Любченко: Податки сплачують платники, ми просто контролюємо повноту та своєчасність їх сплати

    Поняття «податкова зібрала», «митниця зібрала» – є цілком архаїчною риторикою. Платники сплачують податки, а податкова просто контролює повноту та своєчасність їх сплати. Таку думку висловив в інтерв’ю виданню «Новое время» Голова ДПС Олексій Любченко.
    «Є поняття податкової ефективності, ми завжди над цим працювали. Це – відношення між сплаченими податками та базою оподаткування. Нецікаво мислити категоріями «квартал», «рік». Ми взяли десять років і одним алгоритмом прорахували Україну. Отримали цікаву картину», – розповів Голова ДПС.
    За його словами, починаючи з 2016 року (перший повний рік функціонування електронної системи адміністрування ПДВ), податкова ефективність почала потроху зростати. Ці коефіцієнти варіюються від 0,1 % та вище.
    «Якщо база оподаткування 700 млрд грн, а сплатили 700 млн грн, то коефіцієнт – 0,1%. У минулому році ефективність досягала 2,7 % у квітні. Починаючи з травня поточного року, податкова ефективність становить в середньому понад 3,1 %», – наголосив Олексій Любченко.
    Він також відзначив, що зростання надходжень податку на додану вартість пов’язане, зокрема, через перекриття податківцями можливостей для діяльності компаній, які «регулярно складали конкуренцію на ринку дешевими ставками ПДВ – 8 % або 10 % в залежності від ситуації».
    «Ось півроку таких можливостей немає. Близько 20 млрд грн з плюсом за 5 місяців було зростання до минулого року. Якщо б податкова ефективність була як у минулому році, то не було б цих 20 млрд грн ПДВ. Та ж ситуація зараз – мінімум 2,5 млрд грн ПДВ буде ще плюсом у жовтні. Близько 24 млрд грн з’явилося через те, що всі стали сплачувати податок за ставкою 20%», – підкреслив очільник ДПС.

    Особливості оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Міністерство фінансів України з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію стосовно питання щодо застосування положень п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141, пунктів 46 та 47 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента, у разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) (лист від 06.10.2020 № 11210-09-62/30767), яка полягає у наступному.
    Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-У1ІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) було, зокрема, внесено зміни в частині оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів, які сплачуються резидентами за користування позиками або фінансовими кредитами. Закон № 1797 набрав чинності з 01 січня 2017 року.
    Так, положеннями Закону № 1797 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доповнено новим п.п. 141.4.11, яким визначається, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:
    а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
    б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
    в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік) відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
    Також Законом № 1797 було доповнено підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ новими пунктами 46 та 47.
    Так, пунктом 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ було встановлено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
    Проте з 01 січня 2018 року посилання на п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ було виключено відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
    В свою чергу, п. 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, з одночасним дотриманням усіх умов, визначених у п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
    Тож п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 та п. 47 підрозділу 4 розділу ПКУ передбачено одночасне дотримання усіх умов, за яких доходи у вигляді процентів за позикою та фінансовим кредитом, що сплачуються на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування відповідно.
    Таким чином, для застосування зниженої ставки податку з доходів нерезидента відповідно до п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ або звільнення від оподаткування цим податком на підставі пункту 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ мають бути дотримані усі умови, визначені п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, однією з яких є умова щодо країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються проценти за позикою або фінансовим кредитом.
    Так, зокрема, відповідно до п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими нерезидентами не можуть бути резиденти юрисдикції, які на дату розміщення іноземних боргових цінних паперів включені до Переліку.
    Слід зазначити, що на момент набрання чинності Законом № 1797 застосовувався перелік, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р. Це розпорядження втратило чинність 27.12.2017 з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977», якою затверджено новий Перелік.
    Таким чином, у разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам після 31 грудня 2016 року, проценти, що сплачуються резидентами за користування такою позикою або фінансовим кредитом, згідно з п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 та п. 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ відповідно оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування при одночасному дотриманні усіх умов, визначених п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
    У разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року (включно) та залучені таким позичальником (кредитом) шліхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовий біржі, проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом в період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, звільняються від оподаткування відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ при дотриманні умов, визначених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.4.11 п.у 141.4 ст. 141 ПКУ.
    При цьому, починаючи з 01 січня 2018 року (з дати набрання чинності Законом № 2245), відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом, які залучені позичальником (кредитором) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі при зміні позичальника (кредитора) за такою позикою або фінансовим кредитом, наданими резидентам до 31 грудня 2016 року (включно), при дотриманні умови, визначеної п.п. «б» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, а, отже, незалежно від країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються такі проценти.

    Отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції


    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що малі виробництва виноробної продукції – це суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі. що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.
    Норми встановлені абзацом сорок дев’ятим ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).
    Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята ст. 2 Закону № 481).
    Використання спирту при виробництві суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша ст. 12 Закону № 481).
    Для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції таким суб’єктом господарювання до ДПС подається заява на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв із документами, визначеними Законом № 481, а саме:
    копіями засновницьких документів;
    копіями зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства (далі – Декларація);
    документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію у розмірі 780 гривень;
    договором з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
    документами, що підтверджують право користування відокремленими нежитловими приміщеннями (цехами, підвалами, ангарами), призначеними для здійснення господарської діяльності, що належать суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України та обладнанням для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;
    інформацією щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.
    Вищезазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
    Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб’єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.
    Термін розгляду документів не пізніше 30 календарних днів з дня надходження заяви із документами.
    Звертаємо увагу на поширені помилки у документах, а саме:
    1. Відсутність інформації щодо кодів УКТ ЗЕД на виноматеріали та вина.
    2. Декларація заповнена не повністю.
    3. Інформація, зазначена у Декларації суперечить даним, зазначеним у інших документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
    4. Відсутність відомостей про реєстрацію Декларації.
    5. Згідно з даними податкового обліку та реєстрів суб’єкти господарювання зареєстровані в якості платника єдиного податку першої - третьої груп.
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор