www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Неділя, 29 листопада 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує
Версія для друку Написати листа
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал.

Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.
Що ж цікавого запропоновано?
Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців.
Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua


Інформація щодо зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 30 вересня 2020 року завершився тестовий режим автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, обігу спирту етилового.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 «Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового», податкові органи використовуватимуть результати зіставлення під час перевірок, які проводяться відповідно до закону.
Зіставлення спрямоване на забезпечення перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового.
Мова йде про виявлення за звітний календарний місяць наявних розбіжностей між показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та Єдиного державного реєстру (ЄДР) витратомірів-лічильників та рівнемірів – лічильників рівня пального/Єдиного державного реєстру (ЄДР) витратомірів – лічильників обсягу виробленого спирту етилового понад встановлені допустимі значення.
Зіставлення здійснюється за показниками станом на 1 число місяця, що настає за звітним, та проводиться, починаючи з 16 числа кожного місяця, що настає за звітним. Так, наприклад, за вересень 2020 року – починаючи з 16 жовтня 2020 року.
При наявності розбіжностей платники можуть скласти та зареєструвати такі документи, необхідні для усунення розбіжностей, у:
СЕА РПСЕ – акцизні накладні та/або розрахунки коригування, заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, передбачені статтями 231 і 232 Податкового кодексу України;
ЄДР витратомірів-лічильників та рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі/ЄДР витратомірів – лічильників обсягу виробленого спирту етилового – електронні документи для наповнення реєстрів, які формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів за кожним місцем розташування акцизного складу (коригуючі електронні документи).
Результати автоматичного зіставлення платник акцизного податку може отримати, надіславши через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового за формою J/F 1305801.


Про отримання витягу щодо стану розрахунків платників з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення повідомляє

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 421.2 ст. 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
З метою реалізації вимог ст. 421 ПКУ в ІТС «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі - Витяг).
Доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.
Крім цього, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для цього в Електронному кабінеті реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей про рахунки для зарахування платежів до бюджету.
Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «J/F 400203» (далі – Витяг).
Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Таким чином, у зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 № 422, затвердженого Міністерством фінансів України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі – Наказ № 422), не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
Водночас згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально- економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Програмний РРО в режимі офлайн

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером Державної податкової служби.
Під час роботи в режимі офлайн програмне рішення ПРРО має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

Закон України № 466: формування податкового кредиту на підставі тимчасової митної декларації

Павлоградсько-Синельниковський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», вніс зміни у норми, які встановлюють правила оподаткування зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ.
Так, згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ. Норма набрала чинності з 23.05.2020.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими деклараціями, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 ПКУ).
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, зокрема ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, регулюються Митним кодексом України (далі – МКУ), ПКУ та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МКУ).
Згідно із ч. 1 ст. 260 МКУ, якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, він може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. У разі подання, відповідно до ст. 260 МКУ, тимчасової митної декларації декларант повинен протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч. 1 ст. 261 МКУ).

Тестування за рахунок роботодавця на COVID-19: коли сплачується ПДФО?

Павлоградсько-Синельниковький відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника ПДФО або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника ПДФО, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування
Норми встановлені п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Водночас, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). При цьому якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо юридичною особою – роботодавцем не дотримуються вимоги п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ – 18 %.
А юридична особа, яка надає дохід у вигляді додаткового блага, виконує функції податкового агента, визначені ПКУ.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор