www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Неділя, 1 листопада 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
Державною податковою службою України утворено територіальні органи, як її відокремлені підрозділи. Відповідний наказ підписано Головою ДПС Олексієм Любченком та погоджено Міністром фінансів України Сергієм Марченком.

«Забезпечення функціонування ДПС у форматі єдиної юридичної особи є­ однією з пріоритетних задач, визначених для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ. Тому утворення територіальних органів за новим принципом є важливим кроком у виконанні цього завдання», - зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.
Надалі Державна податкова служба буде функціонувати як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Такі зміни сприятимуть посиленню інституційної спроможності ДПС, уникненню дублювання функцій і процедур в ДПС, забезпеченню відкритості та прозорості діяльності Служби, мінімізації корупції та покращенню надання послуг платникам податків.
До кінця року будуть реалізовані заключні кроки щодо забезпечення функціонування ДПС як єдиної юридичної особи.
Нагадаємо, що на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30 вересня прийнято постанову, відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.


Олексій Любченко: Високі показники надходжень до бюджету – результат спільної успішної роботи платників податків та податківців

За оперативними даними у січні – вересні 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до загального фонду державного бюджету надійшло 387,3 млрд грн. Це на 56,2 млрд грн, або на 17,0 % перевищує відповідний показник минулого року.
Надходження за 9 місяців поточного року перевищили очікувані на 26,4 млрд гривень.
«У травні – вересні ДПС не тільки надолужено відставання, допущене за січень-квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й досягнуто значне перевиконання індикативу за січень – вересень на 26,4 млрд гривень», - зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.
За його словами, темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 9 місяців 2020 становить +11 %, при скороченні ВВП (за даними Мінекономіки) на 6,7 % у І півріччі поточного року.
«Такі високі показники є результатом спільної успішної роботи платників податків та податківців. Ми завжди дотримуємось принципу – пріоритетом є закон, а не «план понад усе». До бюджету надходить стільки, скільки дозволяє реально існуюча база та чинне законодавство», - наголосив Олексій Любченко.
Він також підкреслив, що для ДПС є неприйнятним будь-який тиск на бізнес. Податківці працюють над забезпеченням комфортних умов платникам для своєчасної та у повному обсязі сплати податків, а також припиненням використання схем ухилення від оподаткування.
У вересні до загального фонду державного бюджету забезпечено 31,6 млрд грн. Це на 5,2 млрд грн, або в 1,9 раза більше очікуваного. Порівняно з минулим роком цьогорічні вересневі надходження зросли на 3,7 млрд грн.
Протягом січня – вересня 2020 року зібрано 85 млрд грн податку на додану вартість. Це на 24,9 млрд грн, або в 1,4 раза більше відповідного періоду минулого року. Фактичний рівень надходжень перевищив очікуваний на 25,7 млрд грн, або на 43,3%.
За 9 місяців 2020 року платникам відшкодовано 104,3 млрд грн податку на додану вартість.
З початку року до Державної податкової служби України подали звітність в електронному вигляді понад 1,9 млн суб’єктів господарювання.
До органів ДПС платниками надіслано майже 309,3 млн документів в електронному вигляді.
Також з початку року Державна податкова служба надала понад 3,2 млн адміністративних послуг платникам податків.

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування (далі – РК), складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ).
Реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для ПН та/або РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для ПН та/або РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених ПН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, зокрема,
- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);
- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).


До відома суб’єктів господарювання, щодо законодавчих вимог для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції)

Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/435863.html повідомила про порядок отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції.
Термін розгляду документів
Поширені

помилки у документах

Для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції), суб’єктом господарювання до ДПС (м. Київ, Львівська пл. 8) подається заява на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції) із документами (завіреними нотаріально, або органом, який їх видав), визначеними Законом № 481, а саме:

1. копії засновницьких документів;

2. копія зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства;

3. документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію у розмірі 780 грн;

4. договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

5. документи, що підтверджують право користування відокремленими нежитловими приміщеннями (цехами, підвалами, ангарами), призначеними для здійснення господарської діяльності, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України та обладнанням для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;

6. інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.

Не пізніше 30 календар-них днів з дня надходження заяви із документа
Довідково.

1. Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого відповідно до п. 8 розд. 10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб’єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.
2. Малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (абзац сорок дев’ятий статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481);
3. Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята статті 2 Закону № 481);
4. Використання спирту при виробництві суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша статті 12 Закону № 481).




Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор