www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 23 жовтня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетрвоській області інформує
Версія для друку Написати листа
Заблоковано схему зловживань з ПДВ, яка завдавала збитків державі на 2 млрд гривень щомісячно

Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора та Державною податковою службою України провела спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання. У період свого існування у 2019-2020 роках ця схема завдала збитків державі на суму понад 2 млрд гривень щомісячно.
За повідомленням СБУ:
- досудове розслідування встановило, що у схемі були задіяні службові особи Державної фіскальної служби (після реорганізації – ДПС), її регіональні підрозділи та транзитно-конвертаційні групи. Загалом – близько 400 суб’єктів господарської діяльності;
- незаконне формування сум податкових кредитів з ПДВ відбувалося, у тому числі, через несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-телекомунікаційних систем. Таке втручання спотворило процеси обробки інформації. В результаті – держбюджету завдані збитки в особливо великих розмірах;
- в результаті більше 120 обшуків вилучені документи, комп’ютерна техніка, флешки і печатки близько 60 підприємств, які були задіяні у схемі, а також 1,5 млн. гривень готівкою. На банківські рахунки цих підприємств накладено арешти у сумі більше 100 млн гривень. Крім того, заблоковані кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 586,8 млн. гривень.
Наразі спільна робота ДПС та СБУ з руйнування схемного ПДВ ґрунтується на комплексному підході:
- виявлення і припинення використання фіктивного податкового кредиту, сформованого з використанням підробних податкових накладних;
- встановлення і притягнення до відповідальності організаторів роботи схем ухилення від оподаткування;
- спільне викриття корумпованих працівників ДПС.
Результатом застосування цього підходу стало надходження за травень та червень цього року додаткових 6,4 млрд грн ПДВ до Державного бюджету України.
Співпраця ДПС та СБУ буде продовжена щоб надалі позитивний результат боротьби зі схемним ПДВ став стабільним і системним.
Про позитив свідчить сума нарахування ПДВ (за декларацією травня), що становить 19,5 млрд грн.
Це майже на 1 млрд перевищує відповідний показник минулого року при зменшенні обсягів постачання на 20 відсотків.
Податкова ефективність з ПДВ становить 3,4 відс. (наразі це рекордний показник за півтора роки).
У подальшому передбачається спільна робота СБУ, ДПС та Міністерства цифрової трансформації щодо усунення недоліків у роботі системи та запровадження комплексного захисту електронних продуктів, аби максимально ліквідувати людський фактор.


Визначення платників екологічного податку

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Довідково: розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Юрособа має право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному жилому будинку: коли сплачується земельний податок?

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Норми визначені п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).
Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).
Звертаємо увагу, що оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право.

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.
Граничний строк подання Декларація за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

До уваги платників ПДВ!

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 528.
Відповідно до вимог п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18.03.2020 і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.
Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Запровадження програмних РРО: відповіді на актуальні питання

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З урахуванням вищезазначеного Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html наведені відповіді на актуальні питання стосовно використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
1. В який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО
і яким чином він поповнюється?
Перша порція діапазону номерів (2 000) видається під час реєстрації ПРРО.
За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.
2. В який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?
Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин,
дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи,
що створюються ПРРО в режимі офлайн?
Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.
5. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює у режимі офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати
та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

Роботодавцям про способи подання повідомлення про прийняття працівника на роботу

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Обережно! Шахраї!

Відділом з питань запобігання корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області в останній час фіксуються факти телефонного психологічного тиску шахраїв на співробітників податкової служби, інших органів державної влади та місцевого самоврядування з метою отримання грошових коштів.
Використовуючи номери 093-160-52-54, 066-670-16-33, 050-075-52-94 і прикриваючись нібито належністю до Національного агентства з питань запобігання корупції, кримінальні особи погрожують співробітникам податкової служби, інших органів державної влади та місцевого самоврядування та їх близьким особам проведенням повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, пропонують звернутись до сумнівних «фінансових» установ та вимагають кошти в рахунок погашення невідомих боргів, чим відверто дискредитують як працівників державної служби та місцевого самоврядування, так і органів, що покликані вести боротьбу з корупцією в країні, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.
Зазначаємо, що за повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції їх співробітники не здійснюють телефонних дзвінків суб’єктам декларування, спілкування відбувається виключно в письмовій формі в межах, встановлених законодавством.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до суб’єктів декларування - державних службовців і співробітників місцевого самоврядування, та їх близьких осіб бути обачними, не піддаватися на провокації.
У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників Національного агентства з питань запобігання корупції або правоохоронних органів, пропонуємо звертатись до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном 374-86-40.

Платники Дніпропетровщини за перше півріччя 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 29,5 мільярдів гривень

За перше півріччя 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 21 млрд 522,7 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 10 млрд 237,7 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 11 млрд 285 млн гривень.
За підсумками шести місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 967,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 209 млн гривень.

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор