www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 28 жовтня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
З початку року анульовано дію 819 ліцензій на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області обліковується та здійснюється контроль за діяльністю 6 070 платників акцизного податку, із яких: 33 суб’єкти господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів, 339 суб’єктів господарювання зареєстровані платниками акцизного податку з пального та 5 698 суб’єктів господарювання сплачують податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
Протягом січня – квітня 2020 року проведено 38 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 32 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:
- 19 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 1 факт оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;
- 3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;
- 3 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;
- 4 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив;
-2 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно.
«Ведеться систематичний контроль за своєчасністю щоквартальної сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В результаті, з початку 2020 року призупинено дію 546 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, з них: на право торгівлі алкогольними напоями – 278, тютюновими виробами – 268. Анульовано дію 819 ліцензій, з яких: 406 – на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 311 – на право торгівлі тютюновими виробами», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Для роздрібної торгівлі алкоголем та/або тютюновими виробами необхідно отримати ліцензію


Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Отже, для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) необхідно подати податковому органу заяву на видачу відповідної ліцензії та документ, що підтверджує сплату квартальної суми за таку ліцензію з відміткою банку.


Про порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку № 547).


Довідку про статус нерезидента для звільнення від оподаткування його доходів необхідно легалізувати

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
Ця вимога означає, що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за умови:
- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;
або
- засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;
або
- наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

До уваги платників ПДВ!


Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок ведення ЄРПН). Згідно з п. 19 Порядку ведення ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок прийняття рішень).
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку прийняття рішень).
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення згідно з п. 12 Порядку прийняття рішень.
Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги).
Згідно з п. 18 Порядку розгляду скарги задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку розгляду скарги).
Отже, вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:
● прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
● задоволення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
● ненадсилання платнику протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК;
● набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
● неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор