www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 28 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
До уваги платників! Щодо перегляду розміру штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
    Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) підрозділ 2 «Особливості сплавляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року.
    Відповідно до цього пункту підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за:
    - операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ;
    - операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
    - операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу;
    - відповідно до ст. 199 Кодексу;
    - відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Кодексу.
    В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (датою набрання чинності Законом № 466).
    Зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:
    - у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);
    - у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).
    Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження).
    За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції яких є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
    Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН.
    Робота в цьому напрямі триває.
    Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/434544.html


    Незалежна професійна адвокатська діяльність: які витрати при визначенні сукупного чистого доходу враховуються?

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.
    Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185) (діюча), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами, які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:
    орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;
    технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
    обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
    витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
    сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
    відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
    оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
    проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
    витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
    витрати на користування електронною базою законодавства;
    витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
    виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
    придбання канцелярського приладдя;
    сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
    програмне забезпечення;
    поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
    витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.
    Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 із змінами (далі – Постанова № 465).
    При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 885 (діюча).
    Отже, при визначенні сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:
    витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);
    витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

    До уваги платників транспортного податку, які набули права власності на авто протягом звітного року!

    Павлоградсько-Синельниківський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
    Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
    Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
    У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
    Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.
    Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
    Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
    поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
    поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
    Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
    Отже, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).
    Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

    Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу»

    21 вересня 2020 року у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу».
    Питання 1. Виник податковий борг: як його розстрочити (відстрочити)?
    Відповідь: Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та непогашеної пені (пп. 14.1.175 ПКУ).
    Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ПКУ).
    Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
    Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №574 (далі – Порядок №574)).
    Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абз. 2 п. 1.9 Порядку №574).
    Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
    Питання 2. Як розраховуються проценти по розстроченому (відстроченому) грошовому зобов’язанню (податковому боргу)?
    Відповідь: Відповідно до п.4.2 р. IV Порядку №574 нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).
    Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
    Тобто нарахування процентів розпочинається з першого дня сплати частини розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та в подальшому нарахування процентів здійснюється окремо до кожної частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) за кожний період користування розстроченням (відстроченням).
    Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 гл. 12 р. II ПКУ (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті).
    Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
    Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.
    Питання 3. Чи надсилається податкова вимога при наявності податкового боргу до 1020 гривень?
    Відповідь: У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції.
    Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
    Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПКУ податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).
    Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному об’ємі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.
    Питання 4. У яких випадках у боржника виникає податкова застава?
    Відповідь: Згідно з підпунктом 89.1 статті 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі:
    - несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
    - несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
    - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.
    При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
    У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.
    Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 гривні до 1020 гривень, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.
    У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
    Коли платник нарощуватиме податковий борг податковим керуючим відповідно до 89 ПКУ складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
    У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність передбачену законодавством.
    Питання 5. Яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання при відчуженні майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу?
    Відповідь: Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор