Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


У 2020 році загальна сума задекларованих виторгів зросла на 67 млрд грн, або на 5,6 % порівняно з 2019 роком. Таких результатів, незважаючи на несприятливі умови соціально-економічного розвитку 2020 року, вдалося досягти внаслідок сумлінного обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання та забезпечення дієвого контролю за повнотою здійснення розрахунків з боку ДПС.

Збільшенню виторгів, проведених через РРО, також сприяла широка роз’яснювальна робота, організована та проведена органами ДПС у 2020 році.
Так, у 2020 році організовано більше 100 тис. роз’яснювальних заходів щодо впровадження, необхідності та простоти використання реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, більше 70 тис. осіб (з них близько 63 тисяч ФОП) безпосередньо взяли участь у спільних 4 475 онлайн та офлайн заходах.


Витискаючи «тінь», ми допомагаємо легальному сектору економіки, - Олексій Любченко


Голова ДПС Олексій Любченко в інтерв’ю інтернет-виданню «Гордон» розповів про шляхи стимулювання роботодавців до створення робочих місць та офіційного працевлаштування найманих працівників.
«Є два шляхи. Перший шлях – держава може скинути із себе соціальні зобов'язання. Здавалося б, найпростіше – урізати витрати. Але цього категорично не можна робити, тому що пенсії і так на межі виживання, освіта, соцзабезпечення, медицина... Самі розуміємо, що це – злочинно. Ну або підвищити доходи. Завдяки чому? Завдяки тіньовій економіці. Ось тут податкова служба за минулий рік показала, як можна допомагати легальному сектору економіки, утискаючи тінь», – впевнений Олексій Любченко.
За його словами, легальний сектор економіки позитивно реагує на заходи податкової, адже створюється конкурентне середовище.
«Ті підприємці, з якими я спілкуюся, кажуть, що питання не у ставці єдиного соціального внеску 22%, питання не у ставці 22% ПДВ, не у ставці 18% податку на доходи фізосіб, а в тому, щоб платили всі, щоб було рівне конкурентне середовище», – зазначив Голова ДПС.
Олексій Любченко вважає, що в нинішніх умовах, коли у країні не контролюється велика кількість доходів, необхідно за аналізом видатків контролювати баланс державних фінансів.
«60% споживчих витрат у тіні. І там є значна частина доходів бюджету. Якщо кожен з 30 млн активного населення збільшить фіскальний чек на 100 грн – це 1 млрд додаткових доходів бюджету на місяць», – підкреслив очільник ДПС.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Олексій Любченко: Ми дотримуємося рекомендацій міжнародних експертів у питаннях реформування ДПС


Процеси оподаткування та стан реформування Державної податкової служби України стали темою обговорення у рамках Стратегічного діалогу ЄС та України щодо реформи системи управління державними фінансами.
Онлайн-зустріч відбулася за участі Міністра фінансів України Сергія Марченка, першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна, Голови ДПС Олексія Любченка, керівника Групи підтримки України, заступника Генерального Директора DG NEAR Європейської Комісії Катаріни Матернової, керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредеріка Кьоне, представників Міжнародного Валютного Фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Консультативної місії ЄС (EUAM) представників проєкту EU4PFM та інших.
Учасники зустрічі обговорили функціонування податкової служби у форматі єдиної юридичної особи. З 1 січня 2021 року ДПС запрацювала у новому статусі, виконавши таким чином одну з пріоритетних задач, яка була визначена для ДПС низкою рішень Уряду та структурним маяком Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Представники ЄС, зокрема, відзначили злагодженість дій керівництва ДПС у рамках реформування, дотримання визначених часових строків та ефективність кадрової політики. Позитивно відзначено було і прогрес щодо спрощення процесів оподаткування.
Також увага акцентувалася на заходах ДПС щодо протидії ухиленню від оподаткування, зокрема, припинення схем з формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ.
Так, за словами Олексія Любченка, при зменшенні суми номінального валового внутрішнього продукту надходження ПДВ зросли на третину.
«Такі результати є логічним наслідком роботи системи електронного адміністрування ПДВ та системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних. Це дозволило припинити злочинні схеми, які використовували нечесні платники для мінімізації своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко.
Голова ДПС подякував експертам ЄС за підтримку та консультативну допомогу та наголосив на важливості рекомендацій міжнародних експертів щодо впровадження новацій та ініціатив українських податківців для їх ефективної реалізації та впровадження.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

15 відкритих даних, які щоденно оновлюються


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС здійснює оновлення 41 основного набору даних у формі відкритих даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами.
На сьогодні запроваджено щоденно (у робочі дні) оновлення 15 наборів даних на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС:
1. Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe;
2. Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce;
3. Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64;
4. Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb;
5. Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c;
6. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами https://data.gov.ua/dataset/367b781a-ebd8-4dcb-b133-3d69c1558763;
7. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік https://data.gov.ua/dataset/5c19fe03-fe99-457b-9051-8d280e68172b;
8. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) https://data.gov.ua/dataset/5dfdb467-1b33-4003-ab79-169367f87576;
9. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) https://data.gov.ua/dataset/4c3c066c-5333-4ea7-86f2-e7ee6ea4dbac;
10. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом https://data.gov.ua/dataset/ac16f415-a60d-408b-b0e5-902d2ebee579;
11. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями https://data.gov.ua/dataset/e7e5edfd-f7b6-4aaa-a02d-feba084021e7;
12. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) https://data.gov.ua/dataset/87ed18a7-c4ef-4ed7-87d1-8cd06ca21db7;
13. Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами https://data.gov.ua/dataset/295e8687-056a-4195-bbba-4a538489e728;
14. Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів https://data.gov.ua/dataset/5cb0cd73-215d-4d52-80fa-b84e59fa6025;
15. Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією https://data.gov.ua/dataset/d36c0be9-0380-4c85-9dab-8722205f334a.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/449642.html

Закон України № 1072: 3060 грн – сума податкового боргу, яка списується без подання заяви


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.
Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Деклараційна кампанія 2021: граничні строки сплати податкових зобов’язань


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що триває Деклараційна кампанія 2021. Фізичні особи, які отримали доходи у 2020 році, відповідно до норм Податкового кодексу України, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація).
Крім того, таким платникам необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації, а саме:
до 19 лютого 2021 року (включно) – фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації – фізичними особами, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
02 серпня 2021 року – громадянами та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку, РРО (ПРРО) не застосовуються


Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.




Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)

Павлоградський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Норми визначені з п. 43.1 ст. 43 ПКУ
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІ Порядку № 60).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 1.2 ст. 421 ПКУ).
Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».