www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 28 жовтня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Версія для друку Написати листа
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів на суму понад 2,6 млрд гривень

    За п’ять місяців 2020 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано до податкових органів 20 343 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 2 млрд 622,1 млн гривень.
    До сплати за результатами декларування підлягає 82,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, сума військового збору до сплати складає 11,0 млн гривень.
    Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 2 564 громадяни на загальну суму 6,7 млн гривень. Про це інформувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
    Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 188 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1 млрд 673,2 млн гривень.
    Нагадуємо, що через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, подання декларації подовжено до 1 липня 2020 року. Разом із тим, як і раніше, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року.
    «Шановні громадяни! Вже менше місяця залишилося до закінчення кампанії декларування доходів, отриманих у 2019 році. Запрошуємо мешканців Дніпропетровщини долучитися до деклараційного процесу, чесно і свідомо виконати свій громадський обов’язок», – закликала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

    За січень – травень до зведеного бюджету надійшло 292,3 млрд гривень


    За оперативними даними, протягом січня – травня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 292,3 млрд грн. Це на 11,2 млрд грн, або на 4 відс. більше, ніж у січні – травні 2019 року.
    До державного бюджету надійшло 185,5 млрд грн, що на 9,1 млрд грн, або на 5,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 106,8 млрд грн. Це на 2,1 млрд грн, або на 2,0 відс. більше надходжень січня-травня 2019 року.
    Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2020 року становили 180,7 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 95,7 відсотка.
    З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 63,4 млрд грн податку на додану вартість.
    У розрізі основних платежів у січні – травні 2020 року приріст порівняно з січнем – травнем 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,3 раза (+ 9,8 млрд грн), податку на прибуток підприємств – на 6,9 відс. (+ 3,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 7,5 відс. (+ 3,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 17 відс. (+ 3,6 млрд гривень).

    Олексій Любченко та представники лікеро-горілчаної галузі обговорили кроки покращення роботи ринку алкогольної продукції


    Як покращити функціонування лікеро-горілчаної галузі та які кроки необхідно здійснити для детінізації цієї сфери обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та представники компаній лікеро-горілчаної галузі в Україні.
    Під час зустрічі представники бізнесу мали змогу почути відповіді від керівництва податкової служби на актуальні питання. Вони також висловили пропозиції, які сприятимуть підвищенню продуктивності виробництва алкогольної продукції та підтримки вітчизняного виробника, що, у свою чергу, дозволить забезпечити до бюджету додаткові кошти.
    «Сьогодні в ДПС ми вибудовуємо нову стратегію роботи, яка б дозволила нам за рахунок ефективного адміністрування податків, розвитку електронних сервісів створити необхідні умови для роботи бізнесу. Для визначення основних проблемних питань у тій чи іншій сфері ми вирішили провести зустрічі з бізнес-спільною. Такий формат безпосереднього спілкування дозволить нам вибудувати партнерські взаємовідносини та оперативно вирішувати всі питання. Більше того, саме під час таких зустрічей ми матимемо змогу спільно знайти оптимальні рішення, які задовольнятимуть і бізнес, і державу», – наголосив Олексій Любченко.
    За його словами, фахівцями ДПС було проаналізовано діяльність ринку лікеро-горілчаної продукції, ефективність впровадження останніх законодавчих змін, окреслено низку питань, які потребують першочергового вирішення. І в цьому значною допомогою стануть пропозиції учасників ринку.
    Важливу увагу під час зустрічі було приділено впровадженню електронної акцизної марки, на яку очікує як бізнес, так і держава. Так, ДПС вже розроблено концепцію впровадження комплексної системи електронної акцизної марки, яка передбачає додаткові елементи: систему обліку життєвого циклу акцизної марки, модуль логістичного контролю акцизної марки (без унікального та коштовного обладнання та сторонніх послуг) за допомогою агрегаційних QR-кодів та модуль контролю реалізації підакцизних товарів алкогольної групи за допомогою сканування акцизної марки. Наразі спільно з Мінфіном опрацьовується план впровадження марки.
    Одним з результатів впровадження електронної акцизної марки стане і детінінзація ринку підакцизної продукції. Варто зауважити, що саме на детінізації ринку та ліквідації тіньового обігу алкогольних напоїв наголошували під час зустрічі представники бізнесу. Так, одним з кроків, на їх думку, є посилення контролю щодо реалізації норми Податкового кодексу, яка передбачає передачу інформації з лічильників, встановлених на виробництвах, на сервер ДПС. Це дозволить упередити обіг нелегальної продукції.
    Цікавою пропозицією від бізнесу стала ідея наклеювання імпортних марок акцизного податку на товар безпосередньо на митних складах на території України. Це сприятиме створенню нових робочих місць та залученню додаткових коштів до бюджету. Олексій Любченко запропонував надати до ДПС розроблений бізнесом законопроект для опрацювання та пропозицій.
    «ДПС відкрита до спілкування і впровадження тих ідей та законодавчих норм, які дозволять нам спростити роботу бізнесу та водночас сприятимуть створенню додаткових робочих місць. Ми в правовому полі будемо підтримувати позитивні ідеї та допомагати в їх реалізації», – зазначив Олексій Любченко.
    Для підтримання конструктивного діалогу учасники домовилися проводити такі зустрічі частіше, що, у свою чергу, сприятиме усуненню непорозумінь між бізнесом та податківцями.
    Під час зустрічі також була приділена увага аналізу надходжень платежів до бюджету на 1 дал спирту.

    Про особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року


    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
    Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за звітні періоди 2020 року.
    Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (норми набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
    Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (норми набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.
    Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.
    Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
    разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
    річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
    Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
    Більш детальніше з Листом № 8939 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:
    https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html

    Платникам податку на нерухомість!


    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
    Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.
    З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:
    будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
    будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;
    основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;
    будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

    Фізособою – орендодавцем отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: що з ПДФО?


    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
    Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
    При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
    Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
    Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
    Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
    Відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету:
    а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
    б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
    в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
    Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
    Якщо фізична особа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.
    При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
    Річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

    Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків


    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
    Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
    Норми встановлені п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
    ● платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
    ● фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
    ● платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
    ● відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
    ● відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
    ● платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
    ● платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
    ● платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор