Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

при продажу товарів (наданні послуг) у мережі Інтернет

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/399951.html повідомила, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, із змінами.
Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).
Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).
Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.
У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності.
Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.
При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.
Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.


Норми законодавства про працю поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній податковій службі України та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).
Зокрема, Постановою № 413 визначено, що Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Норми ст. 24 Кодекса законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. При цьому працівник не може бути допущений до роботи без Повідомлення до органів ДПС, оскільки в вищеназваних законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до ДПС подається до початку роботи працівника.
У графах № 8 і № 9 форми Повідомлення зазначається інформація про дату видання наказу і дату виходу на роботу та зазначається дата формування Повідомлення.
Тож Повідомлення є частиною укладання трудового договору.
Воно подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, аніж із п’ятьма особами.
Якщо ж Повідомлення не було направлено до органів ДПС, то має місце порушення вимог ст. 24 КЗпП у частині допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 265 КЗпП.

Одноосібно обробляєте земельні ділянки понад 2 га –
не забудьте задекларувати доходи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Крім того, при отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.
Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

ПДФО за відокремлений підрозділ сплачується
до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

ВІТАННЯ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

День прав людини - міжнародне свято, що відзначається щорічно 10 грудня за пропозицією Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення асамблеєю Загальної декларації прав людини - першого міжнародного акта з прав людини.

Честь, гідність і свобода - найвищі цінності для українців. Національна єдність і вміння йти до перемоги без вагань зможуть об'єднати нас навколо головної мети - утвердження прав людини, як найвищої цінності в державі.

Розвиток нашого регіона та усієї України неможливий без дотримання гарантованих Конституцією України прав і свобод людини.

Завдяки плідній праці, енергії та волі ми подолаємо всі перешкоди, що стоять на заваді захисту прав людини, утвердження принципу верховенства права, гуманізму та піднесення авторитету нашого міста та громади загалом.

Вітаю з Днем прав людини та бажаю вам успіхів у роботі, міцного здоров’я, миру та добробуту!