www.megev-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Середа, 28 жовтня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Межівський район >> Новини
Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує
Версія для друку Написати листа
У Західно-Донбаському управлінні підведені підсумки деклараційної кампанії – 2020

    Громадянський обов’язок перед державою і суспільством стосовно подання декларацій про доходи, отримані в минулому році та сплату податків визначено ст. 67 Конституції України.
    В 2020 році до 01 липня тривала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року. За цей період декларацію про майновий стан і доходи надали 8950 громадян. Про це повідомив начальник Західно-Донбаського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук представникам засобів масової інформації та висловив подяку всім громадянам за своєчасно подані декларації і сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
    Загальна сума задекларованого громадянами доходу за 2019 рік складає 168,2 млн гривень. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 9,6 млн грн, сума військового збору до сплати 1,3 млн гривень.
    Своїм правом на податкову знижку скористалось 435 громадян. Після перерахунків для них сума податку до повернення з бюджету склала 1,0 млн гривень.
    Геннадій Ткачук зауважив, що деклараційна кампанія нарахувала у Західнодонбаському регіоні 5 мільйонерів. Вони задекларували 13,6 млн гривень. Донарахована до сплати у бюджет сума склала: 0,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,1 тис. грн військового збору.
    Незважаючи на завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2019 року.
    В Центрах обслуговування платників регіону створені сприятливі умови для виконання платниками громадянського обов’язку з декларування доходів. Кожен громадянин може отримати роз’яснення та допомогу при заповненні декларації. Інформація, яка цікавить широке коло платників з питань декларування розміщена на інформаційних стендах та у друкованій продукції (листівки, пам’ятки, буклети тощо). Бланки декларацій надаються громадянам безкоштовно.

    Отримані у минулому році доходи понад 1 млн грн задекларували майже 8 тис. громадян

    За підсумками деклараційної кампанії - 2020 майже 8 тис. осіб задекларували доходи у розмірі понад 1 млн грн. Кількість таких громадян зросла на 3 тис. порівняно з минулим роком. При цьому 3 особи зазначили доходи у сумі понад 1 млрд грн. Це – два мешканці м. Києва та один – м. Дніпра.
    Загалом мільйонерами задекларовано отриманий дохід у сумі 68,3 млрд грн та визначено до сплати майже 2 млрд грн податкових зобов’язань.
    Найбільша кількість мільйонерів, які подали декларації, обліковується по м. Києву – 40 % від загальної кількісті (3242 особи), Дніпропетровській та Харківській областях – 8 % (616 осіб) та 7,4 % (593 особи) відповідно.
    Рекордну суму своїх податкових зобов’язань до сплати в бюджет (з ПДФО та військового збору) визначено мешканцем м. Києва. Він сплатить 304,0 млн гривень.

    До уваги платників екологічного податку!

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо місце подання податкових декларацій екологічного податку не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
    Норми визначені п. 250.8 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є шість типів додатків (додатки 1 – 6).
    Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання з екологічного податку за відповідним видом об’єкта оподаткування екологічним податком – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
    Згідно з приміткою 3 до Декларації у разі подання копії Декларації відповідно до п. 250.8 ст. 250 ПКУ поряд з полем «копія» проставляється позначка.
    У рядку 3 «найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації з позначкою «копія» зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку до якого подається Декларація з позначкою «копія».
    У додатках 1 – 3 до Декларації, зокрема, зазначається:
    ● у рядках 3.1 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника екологічного податку;
    ● у рядках 3.2 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення.
    При цьому, у разі подання Декларації з позначкою «копія» в електронному або паперовому вигляді у рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 до такої Декларації інформація не змінюється і відповідає інформації, зазначеній у відповідних рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 Декларації з позначкою «звітна» або «звітна нова».

    Первинні документи – основа при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/ або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
    Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Платникам податків забороняється формування показників, зокрема податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
    Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств (далі – податок) використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
    Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
    Згідно з ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
    Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
    назву документа (форми);
    дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;
    зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
    посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
    особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
    Слід зауважити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

    Повернення помилково або надміру сплачених сум єдиного внеску

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Кошти), визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).
    Відповідно до п. 1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54, із змінами ДПС України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі – головні управління ДПС) відкривають в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
    Рахунки 3719 відкриваються на ім’я ДПС, на ім’я головних управлінь ДПС та на ім’я головних управлінь ДПС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом № 2464.
    У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунки 3719 контролюючим органом здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань Платника з цього платежу (п. 4 Порядку № 6).
    Пунктом 5 Порядку № 6 встановлено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:
    1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
    2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
    3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
    4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.
    Згідно з п. 6 Порядку № 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі – Заява).
    У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.
    У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.
    Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 п. 5 Порядку № 6, підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону № 2464.
    У разі надходження заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.
    Згідно з п. 7 Порядку № 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.
    Заява залишається без задоволення у таких випадках:
    невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6;
    недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;
    подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
    наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.
    У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.
    У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи і готує висновок за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 6 (далі – Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 6. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 6 та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу контролюючого органу, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.
    Відповідно до п. 8 Порядку № 6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі – управління (відділення) Казначейства).
    Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа контролюючого органу нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.
    Пунктом 9 Порядку № 6 визначено, що для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.
    У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 контролюючого органу, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 контролюючого органу, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.
    Відповідно до п. 10 Порядку № 6 повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.
    У разі якщо дата повернення Платникам Коштів припадає на два останні робочі дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.

    Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО»


    Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО».
    На питання платників відповідав заступник начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман Дудник.
    Наводимо питання, які розглядались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
    Питання 1. Що таке програмний РРО?
    Відповідь. Програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
    Питання 2. Дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?
    Відповідь. На період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
    Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
    Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
    Питання 3. Як буде видаватися покупцеві електронний розрахунковий документ?
    Відповідь. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
    - електронний розрахунковий документ - це:
    а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
    б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.


    Закон України № 466: тимчасові митні декларації є підставою для формування податкового кредиту

    Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
    Норми встановлені п. 198.6 ст. 198 ПКУ, редакція якого з 23.05.2020 Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінена.
    Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.
    Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто з дати набрання чинності оновленого п. 198.6 ст. 198 ПКУ.


    Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор