Межівський район
www.megev-rn.dp.gov.ua


За 8 місяців 2020 року до бюджету надійшло 185,2 млрд грн ЄСВ

У січні – серпні 2020 року Державною податковою службою України забезпечено надходження 185,2 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – серпень минулого року на 4,9 %, або на 8,6 млрд гривень.
У серпні 2020 року було забезпечено 22,7 млрд грн ЄСВ, що на 3 %, або на 0,7 млрд грн більше серпня 2019 року.
Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється ДПС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.


У січні - серпні контакт-центром ДПС надано відповіді на 598,3 тис. звернень платників

Протягом січня – серпня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 598,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 581,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 9,5 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 6,2 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 вересня цього року База знань налічує 11,7 тис. уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – серпня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1654 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1333 у новій редакції.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 8 місяців 2020 року скористалися понад 2 млн клієнтів.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Закон України №466: запроваджено трирівневу документацію з трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ), зокрема запроваджено трирівневу документацію
Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями у рамках міжнародних груп компаній (далі – МГК).
Відповідно до оновленої редакції п.п. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Підпунктом 39.4.2.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Встановлено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.
Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР – 2017 і містить:
документацію з ТЦ (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР – 2017) (п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ);
глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новою редакцією п.п.39.4.7);
звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією; подається при доході групи – понад 750 млн євро за рік) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новими підпунктами 39.4.10 – 39.4.14).
Крім того, відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків:
повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;
глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Також Законом № 466 впроваджені положення щодо розширення вимог та деталізації окремих позицій локального файлу документації з ТЦ з обов’язковим:
- зазначенням фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);
- наведенням обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;
- наданням копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);
- наданням копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської звітності (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою));
- доповненням опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у КО;
- доповненням опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких документальних доповнень до таких договорів (контрактів).

З 01.08.2020 за порушення при використанні РРО/ПРРО застосовуються штрафні санкціях

Головне управління ДПС у Дніпропетровській доводить до відома, що законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Зокрема, у разі незастосування РРО або програмних РРО (ПРРО), застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.
Так, тимчасово з 01.08.2020 застосовується штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).
З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Помилка у податковій накладній у коді УКТ ЗЕД: що з податковим кредитом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє, що правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються статтями 187, 198 і 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) із змінами.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.1 і 201.10 ст.201 ПКУ).
Відповідно до п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ у ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, як зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Помилки у реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Отже, ПН, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, тобто не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах ПН, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки.
Враховуючи вищевикладене, якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої ПН на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.


Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений мінімальний розмір оплати праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт.
Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Підпунктом 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що до набрання чинності Законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується у розмірах і на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.
З 01 січня 2020 року мінімальна зарплата становила 4 723 грн (погодинно 28,31 грн), Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» з 01 вересня 2020 року її підвищено до 5 000 грн (погодинно 29,2 гривень).